Саботаж чиновниками відновлення трансферного квитка для безкоштовного проїзду до віддалених одне від одного районів міста є нічим іншим, як негласним підвищенням тарифів з боку управління транспорту ЛМР та спробою закріпити цей визиск з львів’ян через комунального перевізника – АТП №1. Про це 11 січня 2013 року заявив голова постійної комісії інженерного господарства, транспорту та зв’язку Львівської міської ради, свободівець Іван Гринда. Про це повідомила прес-служба Львівської міської організації ВО «Свобода».
Як повідомив депутат, до постійної комісії інженерного господарства, транспорту та зв’язку Львівської міськради надходять десятки скарг від мешканців міста, у яких люди зазначають про фактичне подвоєння щоденної вартості транспортних послуг для їхнього сімейного бюджету.
«Через те, що чиновники управління транспорту міськради спільно з керівництвом АТП-1 вирішили не відновлювати трансферний квиток, мешканцю вулиці Миколайчука, аби дістатись на роботу на Стрийську, необхідно витрачати понад сто вісімдесят гривень щомісяця. Тобто за елементарним підрахунком ця людина щомісячно додатково сплачує понад дев’яносто гривень внаслідок постійних пересадок на інший маршрут.
Аналогічна ситуація з іншими напрямками щоденного переїзду – з кінця вулиці Замарстинівської до Пасічної, від вулиці І. Мазепи до Хуторівки. Таких людей доволі багато, оскільки чинна транспортна мережа створила проблему доїзду із віддалених одне від одного районів, які є на протилежних локаціях міста. Зважаючи, що перевізники декларують прагнення підвищити ціну за проїзд до 3 гривень, щомісячні витрати львів’янин різко зростуть до понад 270 грн.», – повідомив свободівець.
Іван Гринда наголосив, що депутати неодноразово вимагали від керівництва управління транспорту міськради та комунального перевізника АТП №1 відновити трансферний квиток на тих радіальних автобусних маршрутах, де люди змушені робити пересадку, однак чиновники чомусь вперто ставлять інтереси перевізника понад добробутом громади.
«Ще 20 вересня 2012 року я звернувся із депутатським запитом до міського голови щодо відновлення трансферного квитка, проте відповіддю було свідоме небажання повернути цю пільгову форму перевезень, при цьому чиновники Садового не застосовують адекватної логічної аргументації. На наші вимоги із вказівками про те, що люди переплачують сотні гривень щомісяця на звичайний доїзд до місця роботи, очільники управління транспорту відказують, що їм невигідно організовувати друк трансферних талонів у паперовому форматі, водіям начебто важко перевіряти дійсність квитка, а для АТП №1 таке рішення нестиме значні економічні втрати. Тобто для команди Садового переплата у понад тисячі гривень щорічно, яка є безумовного тягарем для кишені кожного львів’янина, сприймається як менше зло, а ніж відібрання цієї тисячі гривень з річного грошового обороту комунального перевізника АТП №1», – зазначив свободівець.
«Також дивує, що фактичне подвоєння тарифів на проїзд на цих маршрутних напрямках значної відстані відбулось за участі саме комунального підприємства, головним завданням якого є, у першу чергу, не отримання прибутку, а задоволення потреб громади міста в перевезеннях. Ми бачимо, як легко та швидко змінюється думка чиновників Садового у тарифній політиці – у серпні 2011 року керівництво управління транспорту ЛМР гучно афішувало нововведення, яке здатне реально заощаджувати кошти мешканців на щоденні переїзди, а тепер ці ж чиновники свідомо опираються відновити власні ініціативи, вказуючи на далеко не першочергові потреби комунального перевізника та нехтуючи добробутом людей. Вочевидь, ці посадовці здатні так само раптово стати на сторону закликів про підвищення тарифів на проїзд до трьох гривень. Натомість ми застосовуватимемо усі передбачені законодавством заходи, аби припинити будь-які намагання утвердити визиск з людей», – додав Іван Гринда.
