Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство

Відзавтра, мовних "інтернет-зрадників" будуть карати штрафами

З 16 липня мова вебсайтів та вебсторінок у соціальних мережах за замовчуванням – українська. Крім того, техніка на прилавках магазинів теж повинна мати українську адаптацію.

Вже від завтра, 16 липня, набирають чинності частина друга та шоста ст.27 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, які регламентують використання державної мови в мережі “Інтернет” та мови інтерфейсів комп'ютерних програм, встановлених на товарах. Про це йдеться на офіційному сайті Уповноваженого із захисту української мови Тараса Кременя.

Що передбачає Закон 

Вимогою закону є те, що вебсайти, сторінки у соціальних мережах, ютуб-, вайбер-, телеграм-канали, мобільні застосунки в Україні, інформаційні інтернет-ресурс повинні мати версію державною мовою, яка за замовчуванням завантажуватиметься для користувачів в Україні. Українськомовна версія ресурсу не може бути менше за обсягом та змістом, ніж іншомовні. Інтерфейс комп’ютерних програм також повинен мати українськомовну версію. 

“Будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму - від автомобіля до пральної машини чи електрокавоварки, повинен бути “локалізований” для реалізації в Україні”, – йдеться в заяві на сторінці Уповноваженого із захисту української мови. Це також стосується інтерфейсу приладів з електронним екраном. 

Також зазначено, що українськомовна версія інтернет-представництва іноземного суб’єкта господарювання, який реалізує продукцію в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатній для того, аби користувач з України міг повністю розуміти мету діяльності даного суб’єкта.

Кого стосуються зміни

Зміни зачеплять передусім сайти засобів масової інформації, суб’єкти господарювання, що реалізують товари й послуги в Україні, а також керівників, працівників підприємств, державних і комунальних установ й організацій, посадових осіб органів держвлади та місцевого самоврядування. 

Покарання за недотримання закону

За словами Тараса Кременя, відсутність українськомовної версії інформаційного інтернет-ресурсу після 16 липня 2022 року може означати свідоме порушення вимог закону про державну мову, або факт відсутності державної реєстрації засобу масової інформації як суб’єкта підприємницької діяльності. 

“Це в свою чергу означатиме намір власника інтернетресурсу перебувати поза правовим полем України і викликатиме обгрунтовану недовіру до опублікованої на ресурсі інформації”, – підкреслив Уповноважений. 

Будь-хто, хто порушує право громадян України на отримання інформації державною мовою (державний службовець, директор школи, журналіст), може отримати штраф за порушення Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Як зазначив Тарас Кремінь, майже щодня очільники військових обласних адміністрацій, міські голови демонстративно на всю країну порушують Закон. За словами Уповноваженого, місцева влада зможе отримувати кошти за ці штрафи до своїх місцевих бюджетів. На порушників буде складено протокол, пізніше буде необхідно надіслати повідомлення та чекати ухвалення постанови. Також «мовний» штраф можна буде оскаржити у судовому порядку.

У разі порушення законодавства для громадян і організацій передбачено штрафи в розмірі від 3400 до 11 900 гривень. Право накладати штрафи за недотримання вимог закону матиме сам Уповноважений із захисту державної мови. 

2022 рік – історичний для української мови: чому це важливо

Як свідчить звіт аналізатора вебсайтів W3Techs, на основі перевірених 10 мільйонів найкращих вебсайтів в інтернеті, українською послуговуються 0,5% цих ресурсів. Тим самим українська знаходиться на 18 сходинці в цьому рейтингу. 

За результатами останнього дослідження Kantar, компанії з маркетингових досліджень, одними з найвідвідуваніших сайтів в Україні є пошуковики, сервіси відеохостингу, соціальні мережі, новинні медіа, онлайн-магазини, навчальні ресурси тощо. Як відомо, навіть після повномасштабного вторгнення деякі з вебсайтів не почали послуговуватися українською мовою як основною. 

До п’ятірки найпопулярніших українських новинних сайтів у червні ввійшли:  Pravda.com.ua (15 місце), Tsn.ua (17 місце),  Unian.net (18 місце) та News.obozrevatel.com (21 місце).

Проте українською мовою контенту не настільки багато в загальному рейтингу. До прикладу, авдиторія відчуває брак відео від українськомовних творців, контенту в соцмережах та на сайтах. 

З початком повномасштабної війни все більше українців почали відмовлятись від російської мови. У 2012-му близько 40% використовували російську в побуті, наприкінці 2021 – 26%, а на початку війни – 18% людей. У суспільства з’явилась нагальна потреба оточити себе українськомовним продуктом, адже як показує практика, мова – це кордон. 

Функціюванню української мови приділяється чимало уваги, і суспільство повинне розуміти, що інформаційний простір повинен належати українцям.  

Як наголосив Тарас Кремінь, безумовно, 2022 рік з точки зору популяризації та утвердження української мови як державної стане для України історичним. Сьогодні кожен розуміє, що, захищаючи українську мову, ми захищаємо свою ідентичність.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ