Проаналізувавши ситуацію на вугільному ринку держави, у Мінвуглепромі прийшли до висновку, що вітчизняні енергетичні компанії протягом 2009 року системно блокували закупівлі вугілля у шахтарів державних підприємств для ТЕС, не заповнюючи твердим паливом власні склади. Крім того, протягом року була створена штучна заборгованість перед українськими гірниками. Так, за станом на 1 березня 2010 року вона склала 770 млн. гривень, – повідомила прес-служба Мінвуглепрому.
Ця недоїмка суттєво обмежила ресурси вугільної галузі, що вкрай перешкоджає облаштуванню нових очисних вибоїв, модернізації виробництва, відповідно, нарощуванню видобутку вугілля державними підприємствами. Саме це значною мірою призвело до скорочення видобутку вугілля 2009 року в цілому по галузі на 15,3%, в тому числі енергетичного – на 16,6%.
Безвідповідальна позиція споживачів вугілля щодо розрахунків за вже поставлену продукцію призвела до того, що практичні всі бюджетні кошти доводилося спрямовувати, в основному, на виплату заробітної платні шахтарів.
Станом на 1 березня 2010 року залишки вугілля на складах підприємств Мінвуглепрому складають близько 1 млн. 800 тис. тонн, що становить понад тримісячну норму споживання електростанціями твердого палива. Таким чином, потреби ТЕС у вугіллі повністю задоволені.
Крім того, до завершення опалювального сезону залишається кілька тижнів. Це означає, що наступного місяця споживання вугілля ТЕС суттєво зменшиться. Українські шахтарі знову зіштовхнуться з проблемою збуту своєї продукції, а енергетичні компанії – уже звично блокуватимуть закупівлі.
Пропонуючи нині закупити понад 1 мільйон тонн вугілля газової групи за кордоном, ініціатори цієї «новації» діють виключно в інтересах закордонних вуглевидобувних компаній. Важливо і те, що окрім цього, існує великий ризик потрапляння на внутрішній ринок вугілля з так званих «копанок», під виглядом імпортованої продукції. Цим самим буде відкрито шлюзи для напівлегального стимулювання розвитку протиправного видобутку вугілля на пристосованих виробництвах, де не дотримуються елементарних норм техніки безпеки і охорони праці.
Подібна схема вже функціонувала на ринку раніше. Уряду Юлії Тимошенко вдалося її ліквідувати і вивести ринок «із тіні», забезпечивши процес гарантованим видобутком-збутом вугілля підприємствами державної форми власності. Повернення до непрозорих схем закупівель твердого палива знову призведе до відновлення тіньового ринку з усіма негативними наслідками.
Іншими словами, прес-служба Мінвуглепрому уповноважена заявити, що держава може повністю забезпечити себе вітчизняним вугіллям. Тому, будь-які пропозиції щодо відкриття ринку державних споживачів для закордонних компаній виглядають як просування інтересів іноземних виробників чи представників тіньового ринку, а також стимулювання розвитку злочинних «копанок».
У зв’язку із цим також виникає й таке питання: а на які, власне, кошти енергетики збираються закуповувати імпортне вугілля? Оскільки, згідно з їхньою нинішньою позицією, в галузі начебто немає вільних видатків для розрахунків із вітчизняними вугільними державними компаніями за вже поставлену продукцію.
Міністерство вугільної промисловості України закликає посадовців враховувати інтереси шахтарів державних підприємств, укласти своєрідний енергетичний баланс, і в такий цивілізований спосіб збалансувати попит і пропозиції на українське вугілля.
