Учора, 9 лютого, у Львові у Навчально-реабілітаційному центрі «Джерело» відбулася конференція, на якій фахівці та волонтери з усієї України підбили перші підсумки проекту «Перспективи розвитку сімейних форм опіки для дітей-сиріт з особливими потребами в Україні». Проект започаткований півроку тому.
Директор НРЦ «Джерело» Мирослав Николаєв розповів, що до запровадження проекту, мета якого – сприяти усиновленню дітей з особливими потребами, довелося йти тривалий час. Ідея зародилася ще в 90-х, після перших візитів в інтернатні заклади для таких дітей, де побачене шокувало. «Хлопці з тяжкою формою ДЦП виростали, лежачи в манежах, під простинями. Вони ніколи не бачили штанів. Вони не бачили вулиці. Ними ніхто не займався. Щодо них виконували гігієнічні процедури, але не більше. Зрештою вони не знали людського дотику. Не знали любові. В манежах вони набирали вагу, а в 30 років помирали. І ніхто за ними не журився», – поділився М. Николаєв.
За його словами, нинішня ситуація в дитячих інтернатах для інвалідів мало чим змінилася. Бідність, відсутність фахівців з реабілітації. Українські інтернати, стверджує Николаєв, гірші за румунські. Загалом в Україні 55 інтернатних установ, де утримуються 7 тисяч дітей-сиріт з особливими потребами віком від 4 до 18 років.
Альтернативою таким закладам можуть стати прийомні сім’ї. І хоча суспільство у цілому не готове до цього, психіатр Олег Романчук окреслив психологічний портрет батьків, що погоджують не тільки на усиновлення здорових, а й хворих дітей. «Передусім це зрілі люди, що вміють безкорисливо любити і готові до труднощів. Це подружжя з добрими стосунками. З дитинства вони чутливі до людського болю. Багато з них мали люблячих батьків», – зауважив О. Романчук. Втім, кожна історія прийомних батьків є цікавою і неповторною.
«Цим проектом ми не агітуємо нікого усиновлювати чи приймати неповносправну дитину в сім’ю – бо це дуже відповідальне рішення, до якого треба бути готовим. Ми лише запрошуємо прислухатися кожного до свого покликання… ми запрошуємо цим проектом звільнятися від негативних стереотипів у сприйнятті неповносправних, щоб ми у кожній особі бачили насамперед дитину, яка потребує любові», – зауважив М. Николаєв.
Довідка.
У вересні 2009 р. центр «Джерело» розпочав реалізацію проекту «Перспективи розвитку сімейних форм опіки для дітей-сиріт з особливими потребами в Україні».
Проект вдалося реалізувати за підтримки Посольства Канади в Україні (фонду місцевих ініціатив CIDA).
Проект скерований та не, щоб сприяти усвідомленню в громади важливості розвитку сімейних форм опіки для дітей без батьківського піклування загалом, і дітей з особливими потребами, зокрема. Основна мета проекту – сприяти процесу усиновлення, прийняття у прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу дітей з особливими потребами.
У межах проекту у центрі «Джерело» реалізовується програма раннього втручання для сімей, які приймають або ж всиновлюють дитину з особливими потребами. Програма забезпечує підтримку та супровід таких дітей та їхніх родин. Проводилися семінари для батьків, здійснювалися домашні візити фахівців.
Послугами проекту вдалося охопити 11 прийомних сімей, 6 дитячих будинків сімейного типу та родинний дім «Покрови». Консультації та реабілітаційні послуги отримали 47 прийомних дітей, з них 16 дітей з особливими потребами.
