Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Політика

Вступне слово Президента на прес-конференції 14 січня

Прес-служба Президента України поширила текст виступу Президента Петра Порошенка на прес-конференції 14 січня.

"Христос народився!

Вітаю з Новим роком і з Різдвом. Із Святом Василя. Із Водохрещам, яке приходить до нас у гості. Ці великі празники, як співається в одній з популярних українських колядок.

Cвята швидко минають, приходять будні… І сьогодні, дорогі друзі, шановні журналісти, ми зібралися обговорити основні завдання, які стоять перед нашою країною на 2016 рік.

Це неможливо зробити без стислого аналізу результатів, що вдалося зробити в 2015 році, без дискусії, чого ми досягли; чого не вдалося зробити.

Реформи почалися в 2015 році в різних сферах, але не всі ще дали результати. Війна ніде й ніколи не призводила до того, що країна процвітає.  Ми зараз переживаємо військову агресію проти нашої країни, воєнні дії на нашій території. Агресія відбувається не лише військова, але з 1 січня почалася потужна широкомасштабна економічна агресія, яка вступила в фазу ембарго, коли продукцію величезної кількості українських виробників не просто обмежують митом, а фізично не допускають на територію Російської Федерації.

Сьогодні ми можемо твердо сказати, що країна вистояла і створила передумови для розвитку – це головний результат 2015-го року.  

По-перше, ми – суспільство, армія, влада – значною мірою зміцнили обороноздатність нашої держави. Зміцнення обороноздатності відбило будь-яку охоту у ворога йти в наступ на Україну. За день до новорічних свят 30 грудня я побував на Луганщині, зустрівся з військовослужбовцями, які зустрічають Новій рік і Різдво на передовій, і переконався і в надійності наших фронтових позицій, і в міцності бойового духу українських воїнів.  

По-друге, ми забезпечили активність та дієздатність міжнародної коаліції на підтримку України, коаліцію наших друзів. Дуже яскравою демонстрацією цього факту було минулої осені голосування в Організації Об’єднаних Націй 177 країн, які підтримали Україну як непостійного члена Ради Безпеки ООН. Цьому передувала кропітка, достатньо ефективна робота не лише наших дипломатів – в цьому була задіяна велика кількість прихильників України.

Коли ви приїжджаєте на Яворівський полігон, ви побачите десятки прапорів наших країн-союзників, які майоріють, і ці прапори стають свого роду символом нашої військово-технічної співпраці з різними країнами світу. 

Нагадаю, що попередній рік завершився солідарним рішенням усіх 28 країн – членів Європейського союзу про продовження санкцій проти країни-агресора, проти Російської Федерації, яка порушує Мінські угоди, і причиною санкцій є агресія проти України і невиконання Мінських угод. Думаю, ви всі розумієте, що це відбувалося не автоматично і потребувало певних зусиль з боку нашої  української команди. Відтак, платою за агресію проти України стала економічна криза, в яку Росія заглиблюється дедалі глибше й глибше.

По-третє. Попри шалену протидію Кремля, з 1 січня почала в повному обсязі діяти поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі з Європейським союзом. А безпрецедентна міграційна криза не стала на заваді, і ми добилися-таки рішення Європейської комісії про завершення процедури оціночної місії по імплементації Плану дій щодо безвізового режиму і отримали рішення про безвізовий режим, хоча ще декілька місяців тому в це мало хто вірив як всередині країни, так і за її межами.

Це, до речі, індикатор того, що в Європейському Союзі і в світі позитивно оцінюють реформи в Україні.

Четверте. Прошу вас згадати початок минулого року, коли ми проводили таку саму прес-конференцію, нашу зустріч. Ця згадка допоможе нам краще усвідомити, яких треба було докласти зусиль, аби уникнути дефолту, забезпечити макроекономічну, фінансову та банківську стабілізацію, реструктуризацію зовнішнього боргу, значним чином збільшити золотовалютні резерви, оздоровити банківську систему і створити всі передумови для відновлення економічного зростання.

Все це – на фоні не лише війни на Донбасі, але й доволі відчутної турбулентності, яку зараз переживає весь світ, світова економіка, що проявляється у знеціненні багатьох валют; не дуже сприятливій зовнішній кон'юнктурі для головних статей нашого експорту.   

Серед наших перших кроків – дерегуляція, скасування різноманітних дозволів та ліцензій. Врешті решт, – істотне зменшення навантаження на фонд заробітної плати шляхом скорочення єдиного соціального внеску, значного скорочення – з більш ніж 40 до 20 відсотків.

Це збільшить суму, яку отримують на руки працівники бюджетних установ. Я також розраховую, що і підприємці, і український бізнес, і інвестори  оцінять наше рішення і зроблять крок у відповідь, а саме: підуть на підвищення зарплат українських працівників. Це робилось не тільки для того, щоб підвищити прибутки українських підприємств, але, в першу чергу, щоб, залишаючись конкурентоздатним при виробництві продукції,  збільшити долю заробітної плати.

В понеділок під час візиту на Тернопільщину я відвідав велике підприємство з німецькими інвестиціями, де працюють майже 4 тисячі працюючих, і після аналізу ситуації з фінансовим балансом внаслідок запропонованих податкових змін і зменшення навантаження на заробітну плату, власники пообіцяли підняти заробітну плату мінімум на 10%. Я закликаю вітчизняних інвесторів підтримати цей почин.

П’яте. Створення нових правоохоронних органів на нових принципах, з нових людей, на нових, конкурсних, засадах. Це я кажу і про патрульну поліцію, і про Національне антикорупційне бюро, і про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. Їхнє формування, очевидно, потребувало певного часу. Тому навіть перші висновки щодо їхньої діяльності робити ще зарано. Але, судячи з того, як широко, глибоко та, головне, високо вони почали копати, – для них нема і, сподіваюсь, не буде ані закритих сфер, ані недоторканних осіб.

Підсумовуючи минулий рік, я не можу не сказати про нарешті твердо досягнуту енергетичну незалежність від Російської Федерації, яку ми втілили у життя. Газова голка, на якій країна сиділа десятиліттями, всі роки існування України, яка здавалася нашим довічним прокляттям, нарешті зникла. Навіть у найсміливіших мріях уявити ніхто не міг, що ми колись подолаємо залежність від російського газу.    

Надалі енергетична система України продовжить бути інтегрована до єдиного європейського енергетичного ринку. Це почалося з підписання Energy Community Treaty, в 2015-му році цей процес розвинувся і, впевнений, що буде продовжений у поточному році.

Вже тепер у Євросоюзі ми купуємо газу вдвічі більше, ніж отримуємо з Сибіру.

Хотів би також, як про один з дуже важливих кроків, нагадати про децентралізацію. Попри те, що відповідні зміни до Конституції все ще перебувають в режимі стенд-бай у Верховній Раді, фінансові можливості місцевого самоврядування вже зараз збільшено на 40%. Коли ми говоримо, що передаються реальні права територіальним громадам, це одночасно означає, що передається і відповідний фінансовий ресурс, відповідні можливості, але й, відповідно, – відповідальність.

Завдяки наявності політичної волі та сучасним технологіям суспільство нарешті отримало величезну кількість можливостей контролювати владу – від доступу до майнових реєстрів до антикорупційної системи електронних державних закупівель.

І все, що посіяли минулого року, має цьогоріч дати свої сходи, принести перші плоди.

В межах тих повноважень і сфери відповідальності, які надані мені в парламентсько-президентській моделі, я визначив наступні пріоритети на 2016 рік.

Насамперед, - це забезпечення миру і, наголошую – повернення України на Донбас. В 2016 році має відбутися поновлення українського суверенітету над окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях.

Боротьба за повернення Криму теж залишається першим пріоритетом порядку денного. Ми запропонуємо створити міжнародний механізм з деокупації півострова. Оптимальним форматом для започаткування такого механізму я розглядаю формат «Женева плюс»: за участю наших партнерів з ЄС, США, і, можливо, країн-підписантів Будапештського меморандуму.

Такі надскладні завдання, як повернення Донбасу і Криму, я планую вирішувати насамперед політико-дипломатичним та міжнародно-правовим шляхом.

Ще раз наголошую на нашій твердій відданості повному виконанню всіма учасниками всіх без виключення пунктів Мінських угод. Ніякої ревізії Мінських угод ми не допустимо!

Ставка на дипломатію, ставка на міжнародне право при цьому жодним чином не применшує ролі та значення Збройних Сил України. Суто воєнний бюджет, бюджет Міністерства оборони, наших Збройних Сил на 2016 рік складає 57 млрд. грн., або 2,5% ВВП. Це – мінімально необхідна потреба армії, але це той максимум, який сьогодні можуть потягнути українські платники податків. І отже лише ефективне використання цих коштів забезпечить вирішення першочергових завдань, які стоять перед українським військом.

Вітчизняні підприємства ВПК будуть, як і попереднього року, в повній мірі, по максимуму завантажуватися замовленнями на виготовлення новітніх видів озброєнь. Ми можемо і маємо розраховувати на українську оборонну промисловість.

Дуже важливо - ми підвищуємо грошове забезпечення для військовослужбовців. Наголошую – на момент моєї інавгурації, я дуже добре пам'ятаю мою зустріч зі снайпером 3-го полку спецназу у Кіровограді – перебуваючи у зоні АТО, де ситуація кардинально відрізнялася від того, що є зараз, мобілізований воїн отримував 600 гривень на місяць. Тепер, з 2016 року, мінімум, який отримуватиме український воїн, становитиме 7000 гривень. Це – поза зоною АТО.

Це рішення має посилити як привабливість служби за контрактом, так і розширити контрактну складову у формуванні Збройних Сил України. Але я можу наголосити, що скасування призову – точно не буде. 20-річні українські юнаки, без направлення у зону АТО, мають добре навчитися військовій справі. Не мають відволікатися на будь-які інші роботи, але приділяти величезну кількість часу бойовому навчанню.

Окремо хотів би подякувати офісу реформ Міністерства оборони, який був створений на базі Волонтерського десанту, який вже забезпечив прозорість закупівель, медичного, харчового, речового, логістичного і, часто-густо, бойового забезпечення. Подальше реформування Збройних Сил відбуватиметься шляхом тісної взаємодії з нашими західними партнерами та у повній сумісності зі стандартами НАТО в структурі Збройних Сил та озброєннях.

Досягнення євроатлантичних та європейських стандартів є головним змістом нашої внутрішньої та зовнішньої політики.

Дуже важливо, що поїздки до Європейського Союзу без віз нарешті мають стати реальністю вже цього року. Протягом найближчих днів я подам останні першочергові кілька законопроектів, які пришвидшують формальні процедури Євросоюзу, які необхідні для запуску безвізового режиму. В тому числі йдеться і про повернення норми про електронне декларування доходів державних службовців.

Рух європейською дорогою обов’язково має бути двостороннім. Нам слід розчистити дорогу до України для потоку європейських і світових інвестицій. Бо інвестиції – це робочі місця. Інвестиції – це є відновлення економічного зростання. Інвестиції – це питання добробуту кожного окремого українця. Цього року я нарешті прогнозую мільярдні інвестиції в українську економіку.

Європейська інтеграція – ще й добрий стимул для боротьби з корупцією. Антикорупційна стратегія на поточний рік передбачає, нарешті, вихід Національного антикорупційного бюро на проектну потужність; повний перехід органів влади на електронні тендерні закупівлі; подальша дерегуляція та приватизація нестратегічних державних компаній і якнайшвидший, нарешті, запуск Національного агентства із запобігання корупції – хай, нарешті, вони негайно зберуться, оберуть голову і запускають роботу. Бо це також ще один лакмусовий папірець нашого безвізового режиму.

Розраховую, що вже до літа Верховна Рада остаточно увалить конституційні зміни щодо судової системи. Шкода, що Венеціанська комісія не підтримала пропозиції про тотальне звільнення суддів. І ми вирішили очистити систему шляхом персонального, дуже жорсткого і прозорого оцінювання кожного судді, дуже жорсткого контролю над видатками та доходами суддів і нарешті скасуванням суддівської недоторканості.

Від коаліції очікую спільної командної праці на Україну, неухильного виконання коаліційної угоди, яка була погоджена всіма фракціями, що входять до складу коаліції. Очікую вагомих кадрових змін в Кабінеті Міністрів, які, безумовно, мають посилити його потенціал.

Від Уряду – очікую забезпечення економічного зростання і переходу від кредитних кисневих подушок до інвестиційної терапії, активізації реформ по усіх напрямках.

Найбільш важливими вважаю податкову реформу, насамперед в частині адміністрування, та реформу системи охорони здоров’я. І вважаю, що нарешті годі політикам-популістам брехати людям про безкоштовну медицину.

Дорогі друзі, шановні журналісти.

Я пригадую початок минулого року. Мені здається, що тоді в багатьох були присутні доволі таки апокаліптичними настрої – загроза ворожого наступу, обстріл українських міст. Нагадую, що це відбувалося одразу після Волновахи з розстріляним автобусом. Багато з вас були в Краматорську після обстрілу «смерчами» і «ураганами» житлових кварталів. Багато з вас були в Маріуполі після запуску «градів» по дитячим садкам, школам; житловим будинкам. Відбувалося все це напередодні Дебальцевого і велося в умовах, коли золотовалютні резерви країни були помножені на нуль. Чисті – були менше нуля, а золотовалютні були нижче 5 мільярдів. Курс сягав 40 гривень за долар і всі експерти говорили про невідворотність дефолту – як внутрішнього, в банківській системі України, так і міжнародного дефолту за міжнародними зобов'язаннями. В енергетиці всі говорили про дефіцит вугілля, невідворотність віялових відключень електроенергії і фактично повну відсутність оптимізму.

Рік ми прожили, відвоювали і поборолися так, що нарешті я можу стверджувати, що ми повністю змінили порядок денний країни.

У січні п'ятнадцятого року на порядку денному стояло питання вижити. В січні шістнадцятого - стоїть питання як країні стати успішною. Думаю, що кожен відчуває різницю.

2016-й рік – це рік 25-річчя відновлення нашої Незалежності.  Це вік, в якому людина стає зрілою, доволі досвідченою, вік, в якому людина здатна вирішувати всі життєві проблеми.

Хотів би наголосити – я з оптимізмом дивлюся вперед і хотів би цим оптимізмом заохотити кожного з вас, якомога більшу кількість людей.

Дякую за увагу".

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ