Слухай онлайн
Cуспільство

Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк) звернувся до вірних з посланням до Дня хворого

14 травня у Неділю розслабленого, четверту неділю після Великодня, відзначають День Хворого у Києво-Галицькій Митрополії УГКЦ. Із цієї нагоди Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ Львівський видав послання. Про це повідомила прес-служба Львівської архиєпархії УГКЦ.
У посланні, зокрема, сказано: «Дорогі брати й сестри, на Синоді Єпископів нашої Церкви, як клітини Вселенської Церкви, було прийнято рішення відзначати день хворого. Єпископи постановили гідно вшановувати цей день у неділю розслабленого. Сам недужий чоловік та історія його хвороби дуже за тим промовляють, щоб звертати увагу на діткнутих хворобами людей. Хворий, про котрого описує євангеліє, нездужав аж тридцять вісім років. Ісус Христос прийшов до нього та зацікавився його недугою, хоч як Бог, він добре знав про хворобу та проблеми цього чоловіка. Міг вилікувати його, навіть нічого не питаючи, одним актом своєї волі, але хотів допомогти йому в інший спосіб, щоб люди зрозуміли силу Всевишнього. Коли хворий розповів про свою неміч, Господь поцікавився чи він не бажав би одужати. Хто з хворих не хоче бути здоровим? А недужий скаржився, що немає людини, котра б йому допомогла ввійти у воду, коли ангел заколочує її, щоб оздоровитися. З цього випливає, що його недуга була дуже тяжка, тому що він потребував допомоги дійти до порушеної води та мабуть, не було у нього нікого з рідних або просто залишили його. З іншого боку, він показав себе дуже терпеливим - стільки років терпеливо зносив болі та спокійно відповідав, здавалося б на дивні запитання Ісуса: „Бажаєш одужати?”
Гірше від хвороби тіла – хвороба духа, а ця недуга дуже давня  і бере початок від порушення  Божого закону  першими родичами (Бут 3,6). Кожна людина повинна старатися про своє здоров’я, насамперед, упорядкувати своє духовне та фізичне життя, і таке старання не повинно бути надмірне, але умірковане та правильно скероване. Людина сама собі приносить шкоду та викликає хворобу, коли не бажає запанувати над своїми пристрастями.
Дякуймо, дорогі брати і сестри, нашому Творцеві за здоров’я, а якщо ми хворі й не можемо позбутися нашої хвороби, будьмо мужніми та приймімо її. Олена Мухіна, чемпіонка олімпійських з легкої атлетики 1980 року, захворіла, про що повідомлялося у липні 1996 року, не знаю, що з нею тепер. Вона віддалася у руки Богові і по її словах, котрі перепліталися частим згадуванням імені Господнього, ті, хто відвідують її, мають більше проблем, як вона прикута хворобою до ліжка. Ось гарний приклад для наслідування, коли нам докучають різного роду немочі.
„Не вагайся відвідати хворого – люблений будеш за те”, пригадує книга Мудрості Сираха. Та й Ісус Христос виразно нагадує, що, коли ми хворого відвідуємо, тоді „ви навідалися до мене”, тому що „усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили”. Так оцінює Господь послугу одні одним. Хай ці слова роздумування додають нам відваги простягнути руку хворим, допомогти їм у потребі, дати щедро милостиню і за неї здобувати небо та прощення гріхів. Яка це дешева купівля, - за грошові банкноти, купити щасливу вічність! А з іншого боку, не забуваймо, що коли нас діткнула хвороба не падаймо у розпуку, навіть, коли хвороба невиліковна. Це – час приблизитися до Господа, тому що він похиляється над кожним хворим так, як це вчинив милосердний самарянин. Хвороба – час нашого зближення до Бога і прихід Бога до нас. Разом із святим апостолом Павлом за все дякуймо Богові та виконуймо його святу Волю і в здоров’ї, в терпіннях та хворобах. Хай буде благословенне його святе ім’я.”
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...