Нагадаємо, Василь Кметь став новим керівником Централізованої бібліотечної системи для дітей Львова після п’ятнадцяти років роботи очільником наукової бібліотеки ЛНУ ім. І. Франка.
У коментарі Гал-інфо Василь Кметь розповів про призначення на нову посаду та поділився своїм баченням сучасної української бібліотеки для дітей.
Василь Кметь очолював університетську бібліотеку понад 15 років, і був ініціатором низки заходів, бібліотечних проєктів, які знайшли своє відображення в академічному житті освітянської спільноти університету та країни загалом. Крім реалізації проєктів для студентів та дорослих, періодично співпрацював з дитячими книгозбірнями чи фестивалями, де долучався до проведення конкурсів, заходів для дітей, що читають. Тому й виник інтерес спробувати свої сили не тільки на рівні академічної освіти, каже новий керівник Централізованої бібліотечної системи.
“Не скажу, що я свідомо саме так планував цю зміну. У той час, коли я вирішив трохи змінити свою діяльність, то отримав пропозицію від міста. Я трохи подумав і вирішив погодитись. Тепер буду готовий спробувати щось зробити і в цьому напрямку”.
Головним своїм завданням на посаді очільника Централізованої мережі Василь Кметь вважає, прищеплення навичок читання та розвиток культури читання серед дітей.
“Чому важливою є концепція та пошук моделі розвитку дитячого читання? Ми говоримо про успіхи, неуспіхи у зрілому та дорослому віці, але є дуже важливий чинник, який завжди зберігає свою актуальність – це вміння правильно читати. Я впевнений, що багато з нас, дорослих, відчувають таку проблему, оскільки знання букв чи мов іноді не дуже достатньо для того, щоб вміти диференціювати отриманий зміст, тренувати пам'ять і відповідно розуміти прочитане”.
Новий очільник дитячих бібліотек розповідає, що культура читання закладається змалку в дитячому віці. І тому те, що в ігровій формі чи популяризаційній формі роблять бібліотекарі в дитячих книгозбірнях, насправді є дуже важливою закладкою основ культури читання суспільства загалом.
“Я завжди вважав бібліотеку зброєю і продовжую вважати, що війна, яку ми сьогодні переживаємо від агресора, це є наслідок бездіяльності тих чи тих поразок, яких ми зазнали в інформаційній сфері. Бібліотека — це захист національних пріоритетів, і починати формувати цю захисну систему потрібно змалку”, – зауважує керівник.
Сучасна бібліотека призвичаюється до процесів, які відбуваються в цивілізаційному світі, тому новий керівник Централізованої бібліотечної системи для дітей Львова зумисне не вживає поняття “книжка”, коли говорить про культуру читання.
“З одного боку класична книга трансформується в систему електронного читання, а електронна книга натомість опиняється перед викликом інформаційної обробки, тобто опрацювання інформації як такої, – пояснює Василь. – Тому насправді такі навички і культура читання є надзвичайно важливі для розуміння й опрацювання різнотипної інформації і книг різного типу і форм”.
Політика комплектування і наповнення ресурсами як традиційними паперовими книгами, так і новітніми інформаційними технологіями без сумніву є одним з пріоритетів діяльности Центральної бібліотечної системи для дітей. За словами керівника дитячих книгозбірень міста Василя Кметя, в умовах деколонізації і дерусифікації культурного простору книгозбірні активно долучаються до вилучення російської літератури з полиць міста, натомість готуються забезпечити читачам той репертуар і ті матеріали для опрацювання, які будуть потрібні.
“Уже упродовж тривалого часу львівські бібліотеки проводять серйозну роботу з оновлення фондів. Звичайно, що коштів і засобів для цього є недостатньо, але те, що стосується встановлення відповідних мовних чи тематичних пріоритетів, то наші львівські бібліотеки максимально працюють в тому напрямку, щоб український читач отримував українськомовну книгу, а враховуючи оцю потужну російську агресію і необхідність нашого свідомого виходу з постсовєтського проросійського дискурсу – очевидно, що цей репертуар буде мінімізований до необхідно рівня”.
Як додав керівник, у його найближчих планах на новій посаді провести вивчення вмісту бібліотечних фондів, проаналізувати залученість читачів у певних районах міста, відстежити активність бібліотечних і читацьких середовищ для того, щоб на основі отриманих даних запропонувати певні заходи з метою актуалізації репертуару й підвищення залученості читачів.
