Парк почали облаштовувати 1879 року. Проєкт ініціював міський радник Станіслав Немчиновський. Формуванням парку займався інженер міських плантацій Арнольд Рерінг. Парк почали висаджувати на території кладовища, закритого 1823 року.
У перші роки висадили 40 тис. дерев. Найбільше було кленів, яворів та ялин, про це йдеться у матеріалі Фотографії старого Львова.
18 червня 1895 року у парку відкрили пам’ятник одному з учасників повстання під проводом Тадеуша Костюшка Яну Кілінському. Парк офіційно отримав назву Кілінського. Але львів’яни продовжили називати його Стрийським. Пам’ятник зберігся до наших часів.
У парку збудували фонтани, штучні водоспади та квітники. Діяв звіринець.
Під час Першої світової війни у парку впав австрійський літак. В листопаді 1918 року тут ховали загиблих українських військових. Потім їх перенесли на цвинтар.
Спочатку лише нижня частина парку була облагороджена. На верхній пізніше почали влаштовувати Краєву виставку. У міжвоєнну добу в парку проходили “Східні торги“.
Зараз парк має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва національного значення.