Нова редакція правопису української мови покликана помічати нові тенденції в мові. Про це журналісту УНН розповіла член Української національної комісії з питань правопису, професор Світлана Єрмоленко.
"Насамперед, це не новий правопис, а нова редакція українського правопису. Вперше, така нова редакція пройшла довгий шлях – дискусії, громадське обговорення, затвердження, робоча група працювала 3 роки"¸ - зазначила Єрмоленко.
За її словами, розділи правопису залишилися ті самі, але в усіх розділах змінено фактичний матеріал, який застаріває, – змінені правила, формулювання, стилістика.
"Я б ці зміни поділила на дві групи: перша – це мотивовані логікою зміни. Дуже часто були пропозиції повернути правопис Скрипника 28-29 року. Так-от, з того правопису прийнято писати не "проект" – а "проєкт", так як "суб’єкт" і "траєкторія", тобто чисто формальний логічний принцип", - розповіла Єрмоленко.
У новій редакції правопису є також спрощення, що, на думку Єрмоленко, допоможе в навчанні школярам.
Перше таке спрощення – це написання слів з "пів" окремо, тобто "пів книжки", "пів хлібини", "пів яблука", "пів Європи".
Інше спрощення стосується складних слів, де в основі є дво-, три-, чотири-. Як зазначила Єрмоленко, тепер немає розрізнення, як писати перед приголосними і голосними – "двопалубний", "двотактовий", хоча раніше перед голосними необхідно було використовувати букву "х". Є виключення, коли другою частиною є "-сотий", "-тисячний", "-мільйонний", утворених від числівників – "двохтисячний", "трьохсотий", "чотирьохмільйонний".
"Така, начебто, логічна зміна – слово "священний" завжди писали і пишуть з двома –нн-, а слово "священик" писали з однією. Люди часто помилялися у цьому слові, тепер "священник" теж з двома –нн-", - пояснила професор.
Основним нововведенням, за її словами, є розширення варіантності – варіантність поширили і на іменники 3-ьої відміни такого зразка, як радість – "радості" і "радости", "можливості та "можливости", і на давньогрецькі запозичення – "орфографія" і "ортографії".
"На мою думку, це данина історії мови. Коли передруковують тексти 20-30 років, то використовують такий самий правопис, щоб люди розуміли, що таке було в історії української мови", - зазначила Єрмоленко.
Вона розповіла, що дуже довго дискутували громадському обговоренні щодо написання початкового "иноді", "инший", "индик".
"Багато людей вимагали, інші заперечували, але, звичайно, залишилося так, як і було, тільки два слова залишилися як варіанти – "ирий" чи "ірій" та "ірод" чи "ирод", - повідомила Єрмоленко.
Уточнений правопис також у складних іншомовних словах, наприклад, з веб-, поп-, прес-, там, де це регулярні приєднання до другої частини слова, рекомендовано писати разом – вебсторінка, фолкгрупа, пресконференція, поп-музика.
З дефісом треба писати слова, де є повноцінне слово, а перша частина характеризує тип другої частини – бізнес-проект, компакт-диск.
Загалом, за словами Єрмоленко, повністю перевчатися всім не треба.
"Цей правопис покликаний для того, щоб помічати нові тенденції в мові, у нас затягнувся цей процес, мова швидше розвивається, ніж ми думаємо. Крім того, у кожного є своя візія, яка має бути зразкова літературна мова. Правопис – це не книжечка в якій виписані правила, а наша загальна грамотність", - підсумувала Єрмоленко.
Нагадаємо, у серпні 2018 року Міносвіти опублікувало проект нової редакції українського правопису. Кабмін 22 травня затвердив проект нового правопису. Однак наразі не відомо коли оприлюднять отстаточну редакцію.
УНН