У Львові тривають зимові свята. До вечері у переддень Водохреща гуртківці Франківського району вчитимуться готувати традиційні святкові страви, повідомила прес-служба Львівської міської ради.
17 січня в УДЮМК Франківського району (вул. Наукова, 76/77) для вихованців проведуть відкрите заняття з вивчення звичаїв і традицій українського народу.
Близько 15 дітей розширять знання про зимовий цикл свят, вивчатимуть основні рецепти Різдвяних святкових страв, приділивши основну увагу приготуванню куті. В процесі заходу будуть проведені практичні заняття з відтворення страв Щедрого вечора, для чого діти та їхні батьки принесуть та поділяться різноманітними рецептами.
«Ми будемо вчитися готувати головну страву Різдвяних свят – кутю. Кутя готується за Різдвяні свята тричі: перша – «Багата кутя», яку готують у переддень Різдва, друга – «Щедра кутя» на Василя у Старий Новий рік 14-го січня та третя кутя – «Голодна кутя» на вечерю у переддень Водохреща, хоча у деяких місцевостях саме цю кутю називають «Багатою». Ми прагнемо виховувати у дітей шану до звичаїв, традицій українського народу та любов до рідного краю», – розповідає Роман Кладько, директор УДЮМК Франківського району.
Довідка:
Українські страви відомі своєю різноманітністю та високими смаковими якостями. Українська кухня нараховує сотні рецептів: борщі й пампушки, паляниці й галушки, вареники й ковбаси, печені та напої з фруктів і меду, відомі далеко за межами України. Деякі страви мають багатовікову історію, як-от, український борщ. Уже в період трипільської культури (3 тисячі років тому), яку сприйняли східні слов'яни, населення України вирощувало зернові культури — пшеницю, ячмінь і просо.
Багато особливостей української кухні були обумовлені способом життя народу, переважна більшість якого займалась важкою хліборобською працею. Щоб виконувати важку працю, людям була потрібна ситна, калорійна їжа. Тому для української кухні характерні страви багаті і на білки, і на жири, і на вуглеводи. Примхи ж національного характеру вимагали, аби ця їжа була смачною. Саме тому для більшості страв характерний складний набір компонентів (так, у борщі їх нараховується до 20), а також комбінування декількох способів теплової обробки продуктів.
Традиційно на Різдво готують 12 страв. У Християнській традиції це символізує 12 апостолів. Язичники ж асоціювали 12 страв з 12-ма сузір'ями на небі - це була жертва кожному сузір'ю. У них Різдво було оповите цифрою 12, оскільки вважалося, що за 12 священних ночей творився Всесвіт (з 25-го грудня по 6 січня за сучасним літочисленням).
Отже, на Різдвяний стіл господині подавали 12 традиційних страв: калачі, мед, кутю, узвар, борщ, вареники, голубці, рибу, горох, городину (морква, буряки, капуста), яблука-груші-сливи (інколи квашені) та гриби. На столі не має бути нічого тваринного.
