У Львові від початку німецької окупації виходила газета «Львівські вісті. Щоденник для дистрикту Галичини». У 1941–1944 роках газету видавали щоденно за підтримки українського видавництва часописів і журналів для дистрикту Галичини.
Видання було україномовним. Окрім новин з фронту та відвертої пропаганди, яка спонукала населення лояльно ставитись до нового окупаційного режиму, друкували приватні та урядові оголошення, місцеві новини, рекламу тощо.
У випусках газети від серпня 1941 року з’являються перші повідомлення про обмеження євреїв, які мешкали у Львові, в правах.
Перше повідомлення стосується заборони займатися торгівлею.
Через кілька днів з’явилося повідомлення про заборону євреям ходити вулицями міста після 20.00 год.
Також є повідомлення про покарання за недотримання нових правил.
Окрім того, у повідомленнях трапляється випадок, коли єврей не захотів «носити свою опаску з шестираменною звіздою».
Згодом було введено «примус праці» та ще одне обмеження – трамвайні вози із написом: «Тільки для євреїв».
Також у місті повинні були зникнути «польсько-жидівські написи».
В офіційних повідомленнях, які публікували в газеті, зустрічаються так звані «оповістки», які стосуються «управителів домів» у Львові. Для того, щоб отримати нові посвідки для закупівлі палива та нафти управителі повинні були скласти список усіх мешканців дому. У формі треба було вказати прізвища мешканців, вулицю, номер будинку і квартири, кількість осіб, які в ній проживають. Також був присутній чіткій поділ мешканців на «арійців» та людей «жидівського походження».
Такі ж списки потрібно було складати для отримання нових харчових посвідок.
Також у пресі є повідомлення про те, що євреї Львова переходили у римо-католицизм. Ця новина, як і інші, що стосувалися єврейського населення, подана із відчутним сарказмом автора.
Усе це передувало створенню єврейського гетто у Львові, яке було третім за розмірами у Європі. Гетто було розташоване на території Замарстинова та Клепарова, відокремленій з півдня залізничним насипом, зі сходу – вулицею Замарстинівською, із заходу – вулицею Варшавською, а з півночі – берегом річки Полтва.
Від 16 листопада до 14 грудня 1941 року окупаційна влада переселила до гетто понад 136 тис. євреїв, а українці та поляки, що мешкали на цій території, до 14 грудня повинні були виселитися в інші райони міста.
Страшна історія єврейського гетто у Львові. Фото
На початку літа 1943-го нацисти оголосили Львів «вільним від євреїв». У 1939 році у Львові мешкало понад 100 тисяч євреїв, а це близько 30% усіх мешканців. Після німецької окупації залишилось 800 осіб!
Як євреям заборонили купувати їжу на ринку: про що писала «Gazeta Lwowska» у 1941-42 р.
Переглянути примірники газети «Львівські вісті» можна на сайті проекту Libraria. Це проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до масиву української історичної періодики.
