Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство

Заступник Єрмака Татаров вимагав для Стерненка підозри, яка передбачає довічне ув’язнення

Ексміліцянт часів Майдану Олег Татаров, якого днями на посаду заступника керівника Офісу президента призначив Володимир Зеленський, у минулому році як адвокат вимагав у слідчого Служби безпеки України оголосити підозру в умисному вбивстві (ч. 1 ст. 115 ККУ) та закінченому замаху на вбивство двох осіб (ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 ККУ) активістові Сергію Стерненку.

Остання стаття передбачає покарання аж до довічного ув’язнення.

Про це «Слідство.Інфо» довідалося з копії клопотання Татарова до слідчого СБУ, яка опинилася в нашому розпорядженні.

Судячи з документу, датованого 17 травня 2019 року, Олег Татаров представляв інтереси Олесі Кузнецової — дружини Івана Кузнецова, який загинув у травні 2018 року від ножових поранень внаслідок сутички зі Стерненком біля будинку останнього в Одесі. Ще один чоловік — Олександр Ісайкул — тоді отримав поранення. Сам Стерненко запевняє, що того вечора захищався від нападників. У ході сутички він також отримав ушкодження: закриту черепно-мозкову травму й гематоми. Також у нього була порізана рука.

У клопотанні до слідчого СБУ Татаров зауважує, що Стерненко начебто мав намір убити Кузнецова та Ісайкула і наполягає на оголошенні йому підозри в закінченому замаху на вбивство двох і більше осіб, за що передбачено покарання у вигляді довічного ув’язнення. Також Татаров вимагав оголосити підозру в умисному вбивстві.

Через тиждень після цього листа старший слідчий Головного слідого управління СБУ Дмитро Кувачов відповів Татарову, що слідство врахує «викладені у клопотанні обґрунтування» й пообіцяв повідомити йому про подальші рішення додатково.

Зауважимо, що саме слідчий Кувачов зачитував Сергію Стерненку підозру 11 червня 2020 року. Утім, ця підозра дещо «м’якша» від тієї, яку вимагав Татаров. Йому інкримінують умисне вбивство та незаконне носіння холодної зброї. Найвища міра покарання за цією підозрою передбачає п’ятнадцять років за ґратами.

Сам активіст обґрунтованість підозри заперечував. Він зауважив, що «не було вбивства, а була необхідна оборона». Також, за словами Стерненка, ніж, який у нього вилучили, не є холодною зброєю, що начебто підтвердили кілька експертиз.

Наразі справу щодо активіста розглядають у суді. 15 червня Стерненку обрали запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. 6 серпня йому змінили запобіжний захід на нічний домашній арешт.

Як раніше писало «Слідство.Інфо», ключові моменти в епізоді із загибеллю Кузнецова, навколо яких найбільше точаться суперечки: був це самозахист з боку Стерненка чи умисне вбивство, а також — чи взагалі здійснювали на нього напад. Одразу після інциденту правоохоронці відкрили два кримінальні провадження. В одному потерпілим визнали Стерненка, в іншому — Кузнецова й Ісайкула. Останній, як стало відомо у червні поточного року, виїхав із країни й зараз перебуває у міжнародному розшуку.

Також 15 травня поточного року стало відомо, що Кузнецову та Ісайкулу оголосили підозру в хуліганстві, а 10 червня — що прокуратура закрила провадження проти загиблого Кузнецова. Згодом суд скасував підозру Кузнецову.

Раніше «Слідство.Інфо» дістало інформацію, яка вказує на те, що причетних до нападу могло бути четверо, а не двоє. Зокрема, у матеріалах слідства є інформація про те, що у вечір нападу обидва фігуранти цієї історії — і Кузнецов, і Ісайкул — зустрічалися із ще двома чоловіками неподалік від дому активіста.

Загалом на громадського активіста нападали тричі. Його били битою та стріляли в шию з травматичної зброї. Епізод, під час якого загинув Іван Кузнецов, був останнім.

Нагадаємо, що призначення Олега Татарова, який фактично був «обличчям» МВС часів Майдану, в Офіс президента викликало обурення громадськості. Володимир Зеленський, коментуючи це призначення, зауважив: «Головне, щоб людина була чесна».

Як ми з’ясували, ще за часів Майдану Татаров обіймав посаду заступника начальника Головного слідчого управління МВС. Упродовж протестних дій у листопаді 2013-го — лютому 2014-го років він регулярно давав коментарі щодо «порушення громадського порядку» учасниками Євромайдану та розслідування пов’язаних із цими подіями кримінальних проваджень.

Також ми розповідали, що після звільнення з міліції Татаров отримав адвокатське посвідчення й захищав у суді одіозних проросійських політиків Андрія Портнова та Вадима Новинського, а також підозрюваного у держзраді кримського суддю Валерія Чорнобука. Професійне минуле Татарова детально описане в нашому матеріалі «Надійний професіонал Татаров».

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ