Завтра, 16 липня набувають чинності нові вимоги використання української мови, зокрема впроваджується нова процедура підтвердження рівня володіння українською мовою для обіймання посад в органах державної влади та місцевого самоврядування.
Зазначимо, частина положень Закону про мову вже набула чинності. Застосування державної мови обов’язкове у сфері реклами, науки, під час розробки технічної та проєктної документації, у сферах охорони здоров’я, транспорту, діловодства, документообігу, листування і звітності. Починаючи з 16 липня ще кілька вимог стануть обов’язковими: вистави в державному театрі повинні будуть супроводжуватися українським перекладом; лише українською повинні будуть демонструватися фільми; проводитися культурні, розважальні та екскурсійні заходи; надаватися інформація про предмети, що демонструються в музеях та на мистецьких виставках; друкуватися кіноафіші та вхідні квитки для відвідування кінотеатрів; видаватися 50 відсотків книг упродовж відповідного календарного року.
Також Національна комісія зі стандартів державної мови розробила нові стандарти складання іспиту на рівень володіння українською мовою для осіб, що претендують на посади в органах державної влади або місцевого самоврядування.
“З 16 липня цього року вступають в силу ті норми, які передбачають розширення функціонального і просторового статусу української мови на телебаченні, а також в державницькій сфері, зокрема йдеться про те, що з 16 липня претенденти на державну службу будуть зобов’язані скласти іспит на володіння державною мовою. Це не цілком нове явище в нашому суспільному житті, адже такі іспити вже складали чиновники кілька років тому. Відрізняються норми закону, які будуть запроваджені з 16 липня, тим, що тепер перелік потенційних інституцій, які матимуть повноваження приймати такий іспит, буде значно скорочено.
Нагадаю, що в минулому для того, аби мати легітимне повноваження видавати довідку про володіння державною мовою, заклад вищої освіти України повинен був мати у своїй структурі кафедру української мови і серед спеціальностей, які ліцензовані у ЗВО, мала бути спеціальність, яка стосується менеджменту і адміністративного управління. Але зараз ці вимоги будуть значно жорсткішими, і я думаю, що на регіон буде, ну можливо, один або два заклади, які зможуть атестувати майбутніх чиновників, якщо раніше їх було десяток.
Змінено також і структуру іспиту на володіння державною мовою. Ну і головна інституція, яка зараз цей процес курує, - це Національна комісія зі стандартів державної мови, яку очолює Орися Демська. За структурою цей іспит тепер дуже нагадує чи максимально доведений до подібності з іншими іспитами, скажімо, іспитами, які складаю на знання англійської мови, німецької та інших. Тобто йдеться про те, що є різні блоки, на рівні яких потенційний чиновник має продемонструвати володіння українською мовою: читання, говоріння, знання граматичних норм. І відповідно, всі ці моменти фіксуються на аудіо- і відеозасоби і є доказовою базою, якби виникли сумніви про те, що довідку чи сертифікат про володіння державною мовою ця установа видала неправомірно”, - розповів доктор філологічних наук, професор, Перший заступник Голови всеукраїнської асоціації викладачів української мови і літератури Ярослав Гарасим у коментарі Гал-інфо.
Сертифікат на рівень володіння мовою матиме безстрокову дію. Якщо ж претендент не складе іспит - у нього буде можливість перескласти за деякий час. Сертифікати матимуть різні рівні складності залежно від посади, яку кандидат хоче обійняти (категорії А, В, С). До категорії А належать посади вищого корпусу державної служби; до категорії В - керівники та заступники керівників держорганів, юрисдикція яких поширюється на територію АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя, районів, районів у містах, міст обласного значення; до категорії С - інші посади державної служби.
На який же рівень кандидату на державну посаду треба скласти іспит, щоб отримати сертифікат? Ярослав Гарасим зазначив: “Ці допустимі межі чи пороги складання регулює Національна комісія зі стандартів державної мови, але, я думаю, що це буде відповідно до стандартів в інших країнах. Ну фактично, мав би бути рівень С1: тобто це вже дуже добре володіння українською мовою. Критерії до цього рівня є виписані: людина має не лише використовувати мову для комунікації, а вміти творчо застосовувати у своїй роботі ресурси тієї мови, яку вона складає”.
Як зазначили у пресслужбі Національної комісії зі стандартів державної мови, реєстрація на іспит для визначення рівня володіння українською мовою розпочнеться з 16 липня 2021 року на порталі. Іспити будуть відбуватися в уповноважених установах і у приміщенні Національної комісії зі стандартів державної мови. Претендент матиме можливість під час реєстрації обрати час і місце складання іспиту. Графік проведення іспитів буде опублікований на сайті Комісії.
Відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», іспит зобов’язані складати претенденти на посади публічних діячів, державних службовців, співробітників Національної поліції, прокурорів, суддів, керівників закладів освіти, наукових та педагогічних працівників, інших посадових осіб. Ті особи, які вже працюють на посадах, складати іспит не зобов’язані, оскільки закон не має зворотної дії у часі. Особи, які мають намір отримати громадянство України, згідно із статтею 7 Закону, також мають скласти іспит на визначення рівня володіння державною мовою.
Після складання іспиту на рівень володіння державною мовою можна отримати сертифікат. Комісія видає особі державний сертифікат за умови, якщо за результатами складення іспиту на рівень володіння державною мовою особа підтвердила володіння державною мовою на одному з рівнів, визначених статтею 11 Закону. Результати іспиту встановлюють не пізніше ніж через 15 календарних днів від дати складання іспиту. Запис про видачу державного сертифіката заносять до Реєстру державних сертифікатів. Результати іспиту також будуть доступні в електронному кабінеті претендента.
В яких установах Львова будуть проводитись іспити, поки не відомо, але Ярослав Гарасим сподівається, що одним з таких ЗВО буде Львівський національний університет імені Івана Франка: “Саме в нашому університеті, на філологічному факультеті, на кафедрі українського прикладного мовознавства, було розроблену концепцію цього іспиту, а також сформовано програму стандартизації української мови і для державних чиновників, і для іноземців”.
Програму іспиту на рівень володіння державною мовою можна переглянути за посиланням.
“Зміни, які мають бути запроваджені в нашому суспільному просторі, як реалізація Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», я, звичайно, підтримую. Єдине, що в мене може бути, - це тільки застереження щодо такого тривалого розтягування окремих положень. Як на мене, закон тут дуже лояльний і толерантний, бо 30 років незалежності, я думаю, - достатній період для того, щоб опанувати, вивчити українську мову і послуговуватися нею, виконуючи державну службу держави, що має назву Україна. Ну але таку лояльність передбачив законодавець з огляду на те, що, очевидно, є різна ситуація на Сході і на Заході України щодо застосування української мови”, - підсумував Ярослав Гарасим.
