Давно хотів тут побувати та все якось не виходило. Мої стежки-доріжки чомусь завше обминали старовинний Лагодів, що заховався поміж опільськими пагорбами неподалік гостинця на Золочів. Але цими золотими днями бабиного літа я нарешті вибрався до омріяного Лагодова.
Село доста велике і старовинне - згадується із 1440 року, тоді його посідав Дмитро Лагодівський гербу Корчак з Погорілець. Але люди на цих землях оселились набагато раніше. Відомо, що в урочищі Липовиця знайдено археологічні матеріали, які відносять до культури лійчастого посуду (IV тис. до. н. е.) та висоцької культури (ХІ/Х–VII cт. до н. е.). У шістдесятих роках в урочищі Залука Лариса Крушельницька розкопала поселення періоду раннього заліза та могильник.
Пізніше тут поселились представники липицької культури. Учені припускають, що давнє населення Лагодова походило з племенем костобоків, про яких писав ще римський історик Клавдій Птоломей. Він згадував, що ця людність жила за Карпатами в басейні Дністра.
Так що Лагодів не такий недавній, як може виглядати - справжнє перехрестя культур і людей. Напевно так сталось, бо село заховане між двома великими хребтами горбогір. Поруч кручі та ліси і можна легко сховатись від нападників.
Якщо видертись на круту гору, що височіє над селом, то тихий Лагодів відкриється наче осінній лист на долоні. Село справді обрамлене горбами і лише з одного боку відкрите до поля.
Унизу красується чудова дерев’яна Михайлівська церква, зведена у 1872-му році. Вона має аж п’ять куполів! Дивовижної краси храм. Трохи далі будується нова велика церква.
Лагодів завжди обстоював своє українство і за всіх влад боронив свої права. Читальню “Просвіти” тут було створено ще 19 грудня 1899-го року. У Лагодові діяв міцний осередок “Сокола”.
Під час Другої Світової в селі було створено збройні формування українського визвольного руху. У 1944-му енкаведисти спробували влаштувати облаву в Лагодові, для цього задіяли три танкетки і літак АН-2. Та стрільці самооборони зуміли збити літак і захопили одну танкетку. Тут повстанці тривалий час бородись із совітами.
Нині з високої гори село виглядає цілком мирним і осяяним золотом осені. Майже карпатський краєвид - круті схили пагорбів, сосновий і буковий ліси, міцний запах хвої і прілого листу. Чудове місце для відпочинку і замрії. Давній Лагодів нині лагідний і добрий. Як теплий осінній промінь сонця.
Богдан Волошин, проект Локальна Історія
