«Невже це свято закінчилось», - з сумом думалось нам, коли понеділкового ранку ми збиралися додому. Три фестивальних дні в Підкамені минули надто швидко, насичені розмаїтою концертною програмою та примхами погоди.
-Першого фестивального дня всі, як і заведено, поселялися, переселялися і знайомилися. Оскільки було доволі гаряче, частина гостей фестивалю поселилася ближче до води – тобто в наметовому містечку, а основна маса гостей отаборилася в лісі. Розставивши свої домівки, люд рушив на оглядини анонсованих атракції, як от майстер-класи ремесел, спортивні майданчики та для любителів екстріму славетне підкаміньське болото. Кому ж не надто кортіло відразу входити у фестивальний вир, подалися до Каменя та монастиря, де зібралися середньовічні лицарі.
Справжнє свято розпочалося ввечері. День перший був роковим за своїм форматом, і як відгукувалися учасники етнофестивалю, можливо і «заважкий»,адже на сцені цього вечора виступали і «Очеретяний кіт», і «Тінь сонця» і хедлайнери свята «Кому Вниз». Останні створили таку проникливу атмосферу, від якої ще довго неможливо було отямитися. А оскільки спати не хотілось, люди продовжували знайомитися та спілкуватись, а найбільш запальні «відривались» на етнодискотеці.
Спати лягали, як і личить на таких заходах, вже після світанку. Хтось вже накричався, хтось спалив усі надбані дрова (а також дрова, які назбирали сусіди), а дехто навіть пішов зустрічати сонце на підкамінському Камені. Правда побачити світанок не судилось. Небесна канцелярія вирішила, що спеки доволі, і вже ближче до обіду пішов рясний дощ. Проте фестивальний люд таким не злякаєш, тому збиратися додому через негоду ніхто навіть не думав.
Безперечним фаворитом другого дня фестивалю став гурт «Unia» з Білорусії. Вони завели народ так, що зупинитись було неможливо, а після «Русичів» та «ТіКу» всі залишились без сил. Мабуть це і стало однією з причин, що в неділю основна частина фестивального люду рушила додому. Щоправда не обійшлося і без казусів – під час запального виступу «Русичів» на сцені на кілька хвилин зникло світло. Як пояснили організатори, просто вибило рубильник. Зрештою, це було не єдиною вадою фестивалю. Підкамінь-2009 негативно відзначився великою кількістю нетверезої молоді, яка приїхала саме попиячити, а не фестивалити.
Після граду в обід третього дня небесна канцелярія нарешті «дала добро» на сонячну погоду, чим не гріх було скористатися. Зокрема для того, щоб вибратися на камінь та відвідати основні пам’ятки Підкаменя – монастир, каплицю Роха та старовинне кладовище. Також можна було нарешті розглянутися на ярмарку і накупити сувенірів. Ну а ввечері знову відірватись під «Made in Ukraina», «Опіум». Третя ніч в наметовому містечку була тихою – нарід відпочивав, адже зранку чекала дорога додому.
Олександр Ганущин, заступник голови Львівської облдержадміністрації, натхненник фестивалю:
«Я дуже задоволений організацією фестивалю, нам вдалося витримати його концепцію – національний одяг. Це вже третій фестиваль, і нам вдалося напрацювати немалий досвід як і просто організації фестивалю, так і організації його в екстремальних умовах, тому залишилось працювати над удосоналенням. Фестиваль вже пройшов випробування часом, виробив свого учасника і свій вимір, пов'язаний з вишиванкою та українською піснею. Я сподіваюся, що з часом фестиваль перейде у відання громади Підкаменя, і тим самим ви виконаємо свою місію популяризації місцевості та розвитку регіону.
Наступного року ми плануємо удосконалити відеотрансляцію, адже проект виявився дуже вдалим: другого дня сайт навіть завис через те, що кількість відвідувачів он-лайн перевищила 2 тисячі. Також плануємо створити жорсткіші вимоги до мешканців наметового містечка. Загалом фестиваль вдався, і нам вдалося вчасно залагодити всі фінансові питання. (нагадаємо що сумарний бюджет фестивалю Підкамінь-2009 склав 300 тис грн.)
Ігор Клим, голова Бродівської районної ради:
Цього року погода дала нам можливість добре підготуватися до фестивалю, тому суттєвих збоїв в організації не було. Цього року за рамки своїх сільських рад вийшли і навколишні села, які презентували себе під час фестивалю. Люди почали розуміти, що фестиваль - це їхній шанс привернути інвестора. Негативні відгуки про фестиваль з уст самих мешканців Підкаменя вже сприймаються, як щось незвичне. Звісно, існують ще такі проблеми, як відсутність готелю, добирання, але вони вирішаться з часом. Я дуже задоволений організацією фестивалю, не дарма за підрахунками сюди приїхало близько 8 тис людей.
Андрій, черговий фельдшер:
Якихось особливих чи важких травм не було. Люди зверталися з вивихами, рваними ранами, навіть довелося накладати шви. Було кілька випадків отруєння, але загалом все обійшлося спокійно.
Богдан Нікіруй, лідер гурту «Русичі»:
Свою атмосферу на фестивалі зробила погода, зокрема ми приїхали з Одеси, деспека, а тут дощ. Але, на щастя, це не завадило нашому виступу і самому фестивалю. Публіка дуже тепло приймала нас, навіть коли вимкнули світло. Проте була чітка різниця між людьми, які відривалися, і яким було не зовсім цікаво.
Мар’ян, учасник фестивалю:
Загалом було класно, але не витримано формат фестивалю. Багато музики для пересічних людей змішано зі специфічною музикою, якою захоплюються більше неформали, пересічний фестивальний люд. Занадто багато спиртного і місцевих «пацанів», які приїхали «побухати». Говорили про дрес-код, а вийшло як завжди. Фестивальний люд їде на неформальні та альтернативні гурти, саме заради цього вони долають таку відстань, а якщо робити тут компроміс, то нічого доброго не вийде. Якщо порівняти, наприклад, з фестивалем в Уніжі, то дрес-код як такий взагалі не мав місця, бо там це було розмежування за внутрішнім світоглядом, а не за зовнішнім виглядом. Наявність вишиванки ще не означає, що людина не вживає алкоголю та ненормативної лексики. В ХХІ столітті не можна оцінювати людину за зовнішнім виглядом, це пахне «совком». Організаторам варто більше прислухатися до думки прогресивної молоді стосовно програми, дрес-коду, формату, брати активну участь в обговоренні на форумах. Наступного року стимулом до поїздки на цей фестиваль стане наявність альтернативних гуртів. Виглядатиме цинічно, але на «Дзвони» не поїду (з посмішкою відповідає Мар’ян).
Підготувала Ірина ЗНАСЬ.
Фото – Ірина ЗНАСЬ, Андрій МОЧУРАД
P. S. Не обійшлося на фестивалі і без неприємних випадків: стало відомо, що хед-лайнери дійства, гурт Mad Heads XL, в останній момент відмовився виступати, бо не отримав гонорару.
