Слухай онлайн
Cуспільство  |  Культура

Природознавчий музей у Львові працюватиме з новітніми технологіями, але зберігатиме дух музею графа Дідушицького

Львівський міський голова Андрій Садовий переконаний, щоб наприкінці Державний природознавчий музей Національної академії наук України, що у Львові на вул. Театральній, зможе прийняти перших відвідувачів. Працівники ж музею запевняють, що про відкриття музею говорити ще зарано, адже потрібно ретельно попрацювати над експозицією.

Музей у 1870 році заснував граф Володимир Дідушицький. Тепер головною родзинкою музею буде збереження духу музею, який формував сам Дідушицький. Експонат планують виставляти у шафах, які робили на замовлення засновника музею в Австрії і які самі по собі є цінним культурним надбанням.

Завідувач відділу ландшафтного та біотичного різноманіття, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Андрій Бокотей в коментарі Гал-інфо розповів, що увесь час поки був закритий Природознавчий музей, співробітники музею займалися науковою діяльністю, виїздили на експедиції, збільшували колекції музею.

Нинізавершилась реставрація приміщення музею, триває косметичний ремонт. Також залишилося зробити експозицію, площа якої за ці роки збільшилась.

Він зазначив, що реставрацію проведено за бюджетні кошти, і обійшлася вона у 10 млн грн.

«Ми хочемо, щоб цей великий музей з великими традиціями став сучасним музеєм з великими традиціями, тому у підготовці експозицій ми працюватимемо над освітленням та новітніми технологіями. Але головне для нас також, щоб в музеї залишився дух Дідушицького. Ми хочемо, щоб відвідувачі, так би мовити, брали участь у експозиції, тому у нас заплановані інформаційні кіоски, де відвідувач міг би знайти для себе всю необхідну інформацію», - зазначив Андрій Бокотей.

Нині в музеї працює 33 співробітники. з них 21 кандидат наук та 6 докторів.

Цього року Природознавчий музей Національної академії наук України у Львові став переможцем проекту «Динамічний музей» та отримав грант 10 млн грн на розвиток терміном на 3 роки від фонду Ріната Ахметова.

За ці гроші використають для підготовки сучасної експозиції.

Директор музею Юрій Чорнобай, розповів, що музей був закритим для екскурсій 27 років.

Природничий музей у Львові відомий у всьому світі, зокрема, своїми цінними експонатами - мамонтом та біловезьким зубром.

Історія про те, як зубр потрапив до колекції засновника музею графа Володимира Дідушицького свідчить про те, що ціна, яку він заплатив за нього, обійшлась графу у цілий маєток.

«Зубра здобули наприкінці ХІХ століття. Граф Дідушицький викупив його у князя Вязільського за дуже велику ціну, адже зубр був дуже цінним царським трофеєм, бо на нього мали право полювати тільки царські особи. Той зубр, який сьогодні зберігається у на,с – це ще чиста порада, адже зараз туди за для збереження виду були завезені американські бізони і цих два види було схрещено. Над тим зубром, який зберігається у музеї, працювали львівські токсидермісти. Тепер таких зубрів більше немає, останнього вбили орієнтовно в 20 роках ХХ століття», - розповів Юрій Чорнобай.

Музей тепер має багато чим похвалитися перед відвідувачами, хоч здобути нові експонати дуже складно.

«Нові експонати – це проблема, адже щоб здобути звіра треба дістати купу дозволів», - зазначив Юрій Чорнобай.

Він також додав, що в основному поповнились орнітологічні колекції, адже багато птахів гине на дорогах, багато на лініях електропередач, а люди приносять їх до музею.

«Також поповнилась колекція лисиль, єнотів, борсуків та вовків. Тут представлена локальна фауна хребетних», - зазначив він.

На запитання Гал-інфо, чи не планують відкрити відділ екзотичних тварин, він зазначив, що музей хоче виконати волю графа Дідушицького, який постановив, що музей повинен бути наповнений експонатами виключно з місцевої фауни та флори. Він також додав, що зібрані колекції мають не аби-яку цінність для науки.

Як зазначив під час брифінгу в музеї міський голова Львова Андрій Садовий, до кінця цього року музей мав би відкрити частину експозиції: «Наше велике завдання, яке ми поставили перед собою, щоб до кінця цього року ми відкрили двері музею хоча б з певною експозицією. Враховуючи, що музей більше 20 років не приймає відвідувачів, цілі покоління дітей цього музею не бачили. Велика подяка директору, що працівники активно попрацювали. Музей якісно зумів подати свою пропозицію на грант, а Фонд Ріната Ахметова підтримав цей проект. Це унікальна можливість – музей отримає 10 млн грн за 3 роки. Ці експозицію будуть готувати, враховуючи новітні тенденції», - зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.

Додамо, що до шорт-листа проекту «Динамічний музей» увійшли 5 із 25 музеїв, які подали свої заявки: Державний природознавчий музей Національної академії наук України у Львові із проектом «Природознавчий музей: від теорії еволюції життя до практики Живого музею», Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького, який представив проект «Музей для всіх: інтерактивний культурологічний соціально орієнтований проект для широкої аудиторії», Донецький обласний краєзнавчий музей (проект «Дитячий музейний центр для дітей з різними фізичними та соціальними можливостями»), Музей книги і друкарства у Києві з проектом «Минуле і сучасність у просторі Музею книги і друкарства України» та Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» (Київ), який підготував проект «Актуальний Музей: стратегія динамічного розвитку».

«Природничий музей був одним з 25 музеїв в Україні, які подавалися на грант проекту «Динамічний музей». Львівський природничий музей був дуже цікавий експертній раді, котра була цілковито незалежною від Фонду. Це була експертна рада у двох етапах, яка складалась з музейчиків і українських, і міжнародних. Вони вирішували, який музей має потенціал і може бути локомотивом розвитку у музейній царині. Природничий музей Львова отримав дуже високу довіру від експертного середовища. Перед музеєм нині стоїть великий виклик – він повинен стати музеєм дуже важливим і цікавим для своєї громади, а також прикладом для інших музеїв в Україні, застосувати нові і нетипові для себе досі підходи і візії. Це дуже багато роботи, але музей дуже амбітний і пропозицію розробив цікаву. Музей повинен стати інституцією передачі знання», - розповіла Олеся Островська-Люта, керівник проектів за напрямом «Культура» Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України».

Проектну заявку «Природознавчий музей: від теорії еволюції життя до практики Живого музею» одноголосно підтримали всі члени Експертної Ради (ЕР) проекту «Динамічний музей» фонду «Розвиток України» у складі президента Міжнародної ради музеїв ІКОМ (ICOM, Берлін) Ханца-Мартіна Хінце, віце-президента Українського національного комітету ІКОМ Зеновія Мазурика, президента Європейського музейного форуму Міхаіла Гнєдовського (Москва), директора Одеського муніципального музею особистих колекцій ім. О.В. Блещунова Світлани Остапової, голови правління громадської організації «Український центр розвитку музейної справи» Владислава Піоро. Упродовж трьох років Львівський природничий музей співпрацюватиме зі спеціально призначеним експертом, завданням якого стане постійне консультування і надання фахової підтримки (професійні контакти, досвід тощо) команді музею.

Спочатку проект «Динамічний музей» передбачав виділення 3-х грантів: основного у розмірі до 10 млн грн і двох додаткових у розмірі 250 тис. грн. Під час наради ЕР прийняла рішення об'єднати два гранти в один, у розмірі 500 тис. грн., і надати його для реалізації проекту, запропонованого Музеєм Івана Гончара.

Зараз Львівський природознавчий музей ставить собі за мету трансформуватися у соціальний центр і зворотнім зв’язком. Отримані кошти використають на побудову нової експозиції із застосуванням сучасних технологій, створення центру відвідувача та гостьової інфраструктури з особливою увагою до людей з обмеженими можливостями, здійснення освітніх подорожей, проведення семінарів та консультацій із провідними фахівцями з нових напрямків музейної роботи та багато іншого.

Варто також додати, що Музей не лише цінується своїм наповнення колекцій, але ще приміщенням в якому він розташований, адже сам будинок, придбаний графом Дiдушицький для створення музею є пам’яткою архiтектури ХIХ ст. У ньому знаходиться найстарiший в Європi механiчний лiфт, виготовлений у Вiднi в серединi позаминулого столiття.

Довідка Львівської міської ради.

Львівський природознавчий музей був відкритий для відвідувачів з 1870 року. Фонди Музею – 400 тис експонатів основного фонду та 200 тис експонатів науково-допоміжного фонду. Музей працює над розробленням наукових основ природничої музеології, створення, збагачення та збереження фондових колекцій; вивченням біологічної різноманітності та екології окремих груп сучасної і викопної флори та фауни західного регіону України; проведенням науково-освітньої, популяризаторської та культурно-просвітницької роботи.

У 1995 році Львівський природознавчий музей був закритий для відвідувачів, внаслідок аварійного стану приміщення, і НАН України розпочала генеральну реконструкцію будівлі. Музей продовжує функціонувати як наукова установа, у якій працює 21 кандидат і 6 докторів наук.

Зараз Львівський природознавчий музей перебуває на завершальному етапі ремонтних робіт (сигналізація, оздоблювальні роботи). На ці роботи у державному бюджеті передбачено 160 тис. грн.

У державній та комунальній власності (у підпорядкуванні Міністерства культури, обласного управління культури та управління культури Львова) перебувають 40 музеїв з філіями та відділами. Окрім того, на території Львова діють приватні, відомчі та громадські музеї. Серед них: галерея «Гердан», Музей ідей, Музей вишиваних ікон доктора отця Блажейовського, Аптека-музей, Музей пивоваріння, Галерея історичного військового однострою, Музей історії Львівської залізниці, галерея «Равлик», музеї навчальних закладів.

Фото: прес-служба Львівської міської ради.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...