Ми будемо робити все, щоб ви не бачили те, що бачимо ми. Ваші листи і ви всі - це те, за що ми воюємо, - "айдарівці" дітям. Фото. Відео

Учні усіх шкіл Луцька зібралися разом та передали листи бійцям батальйону "Айдар". Зустріч із ними відбулася у четвер, 4 вересня, в Палаці учнівської молоді. Про це повідомляє Самооборона Майдану.

Самооборонівці, бійці батальйону "Айдар" представилися молодим лучанам, розповіли про військові реалії, що нині кояться на Сході. Поділилися своїм досвідом і побажали, аби діти не знали війни та навіть не мали жодної можливості тримати у руках зброю.

Із залу прозвучало запитання про страх: чи не бояться вояки йти у бій. «Коли сідаєш на броню, збоку біля тебе один товариш, з іншого - інший. Ти просто забуваєш про страх. Пам’ятаєш лише, що в тебе є обов’язок. Сьогодні маєш поїхати і обов’язково маєш вернутися», - ділиться відчуттями адвокат до війни, а нині айдарівець Сергій «Самурай» Мовшук.

Після кількох розповідей вояків декілька учениць просто почали плакати. Учні дякували айдарівцям за їх мужність і силу. Хоча, спочатку більшість молодих людей почувала себе скуто, та після того, як усі вже почали вручати листи бійцям, вони просто ринули обійматися, тиснути руку та фотографувалися.

Айдарівцям вручили стоси листів і малюнків від дітей різного віку із закликами про мир, Славу Героям, незалежність і державність України.

«У коридорі в нас от така алея таких малюнків дитячих, які нам присилають. Фактично це те, за що ми воюємо», - заявив командир роти «ЗАХІД» Ігор Лапін.

«Хлопці, коли заходять в каптьорку, - каже «Старшина», - Вони йдуть по рядку, нічого не беруть на складі. Так, зайшов-почитав написи на коробках. Я запитую: що ти пройшовця і нічого не взяв? А він мені: та просто, щоб побути вдома. - От від цього атмосфера така»

Солдати додали, аби автори малюнків та листів залишали зворотні адреси, а то й телефони. Бо їм дуже кортить відповісти та подякувати за добре слово, а немає куди. А якщо нема часу написати листа, то готові й подзвонити.

Після зустрічі учні не поспішали відпускати бійців "Айдару". Найдопитливіші супроводили бійців до виходу, адже хотілося все більше і більше почути правди та вражень від людини, якій довелося стикнутися із поняттям реальної війни.