Під час прес-туру до Донецька, який організувала фінансово-промислова группа «Альтком», львівські журналісти відвідали головний туристичний об’єкт Донецька і єдиний добудований євростадіон в Україні – Донбас Арену.
29 серпня 2009 року відбулося відкриття євростадіону в Донецьку. Його будували три роки. Над проектом та будівництвом Арени працювало 1700 чоловік. Стадіон став багатомільйонним проектом. Споруда просто вражає. Місцеві називають Донбас Арену діамантом. У комплексі є все. Тут багато фаст-фудів, фан-магазинів і навіть спеціальне фан-кафе, де кухоль пива коштує 8 грн за 0,5 л. та 6 грн за 0,33 л. Діє на Донбас –Арені й музей команди «Шахтар». Тут представлена вся історія команди, яка виставлена у форматі світлин та плазменного відео. 
Гідом для львівських журналістів став Олександр Олексеєв, – екскурсовод музею Донбас Арени. Він розповів про історію «Шахтаря». У 30-их роках команда називалася «Стаханівці» – на честь Стаханова, який видобув рекордну кількість вугілля за одну зміну.
«У футбол в нашому краї грають давно. Люди дуже люблять цю ГРУ, і ми всі пишаємось здобутками нашої команди. Перші футбольні матчі «Стаханівців» донеччани дивитися просто з терикону, який був близько від тодішнього стадіону. Звідтам було досить зручно спостерігати за грою. Свідченням цього є фото, які збереглися із перших футбольних матчів. Через десять років команду «Стаханівців» перейменували у «Шахтар». Пояснювати, чому саме така назва не потрібно, адже Донецьк – це місто шахтарів», – розповів Олександр Олексеєв.
У музеї зберігається перший «Устав спортивного товариства», який було укладено ще на початку ХХ ст. Тут також виставлені особисті речі відомих футболістів, які грали за цю команду. Бутси, щасливі футболки, м’ячі тощо і навіть зберігається щасливий помаранчевий светр Ріната Ахметова, який той вдягав і команда вигравала. Кольори команди змінювалися, але вже півсторіччя командними вважаються помаранчево-чорні кольори. До того ж, для «Шахтаря» це щасливі кольори, які чи не гарантують успіх. Також у музеї є стіна, на якій залишили відбитки рук всі гравці команди.
Ззовні стадіон виглядає не гірше ніж із середини.
«Оскільки наш стадіон – це діамант, парк довколо стадіону – це оправа. Її вдалося зробити гідною для такої монументальної споруди», – зауважив гід.
Ландшафтний дизайн парку біля стадіону також заворожує. Тут можна побачити і фонтани, і рідкісні породи дерев. До речі, останні були спеціально привезені із закордону в готовому вигляді, їх середній вік становив 20 – 30 років. Восени дерева змінюються і набувають забарвлення кольорів «Шахтаря». Парк називається імені Ленінського комсомолу. Широченні алеї, зручні лавочки та ідеально доглянуті газони. Тут заборонене паління, розпиття спиртного та вигулювання собак, про що попереджають попереджувальні знаки. Оскільки Донецьк – це місто троянд, то в парку було висаджено 35 тис кущів різних видів цих квітів.
При вході до самого стадіону стоїть талісман команди – кріт. За словами екскурсовода, спочатку це було своєрідною образою, коли футболістів називали кротами, але згодом це навіть зіграло на користь і стало символом краю та його команди.
Всього стадіон налічує 54 тис. місць. Обладнаний антивандальними сидіннями із Автрії. Особливістю є те, що на полі немає бігової доріжки. Це, за словами Олександра Олексеєва, відрізняє найбільший в Східній Європі стадіон від класичних радянських стадіонів.
Футбольне поле екскурсовод назвав серцем Донбас Арени, адже покриття везли із Словаччини. На всю площу поля витратили 80 рулонів газону.
Весь стадіон поділений на 19 зон, в тому числі є спеціально обладнана зона для ЗМІ з рекордною кількістю місць - 1159. (Для порівняння, стадіон в Лондоні налічує лише 400 місць для представників мас-медіа). Тут є зручні сидіння із спеціальними підставками для необхідної апаратури, резетки та вихід до мережі Інтернет.
Цікавинкою Донбас Арени є кімната для молитви. Вона повністю порожня і може слугувати для молитви футболіста будь-якого віросповідання. За словами екскурсовода, кімната слугує елементом психологічного відпочинку перед матчем, для того, щоб подумати та заспокоїтись.
Приміщення ж, в якому команда готується до гри, є невеликі та доволі скромні. У кожного футболіста є своє іменне крісло та шафка. В приміщенні також є ванни-джакузі та душові кабінки.
На стадіоні діє режим підвищеної безпеки, є окремі входи до кожної із фан-зон, тому потрапити на своє місце можна тільки через зазначену у квитку зону. В разі чого стадіон можна повністю очистити від людей за 15 -20 хв.
«В зоні «ультрас» сидінь нема. Ми пішли на такий крок, зважаючи на побажання самих футбольних фанатів. Вони сповнені емоцій, а тому воліють стояти, а не сидіти під час матчів. Для більшої зручності їм обладнали спинки, на які вони можуть опиратися», - розповів екскурсовод.
Він також додав, що під час матчу на стадіоні нема міліції, а тільки 500 стюартів та працівники СБУ. Міліціонери стоять ззовні - периметром спортивної арени. Власне, коли зі стадіону забрали міліцію, матчі почали проходити спокійніше, адже фани часто неадекватно реагують на людей у формі. Загалом під час матчів працює близько 2 тисяч персоналу. Паркінг біля стадіону - близько однієї тисячі місць.
Сама ж Донбас Арена слугує прекрасним оглядовим майданчиком, адже вже біля входу до стадіону відкривається мальовничий вид на модерний центр міста.
Своєрідним символом Донбас Арени є 28 тонний мяч, який обертається під тиском води. Він є об'єктом зацікавлення туристів, які вишиковуються у чергу, щоб сфотографуватися на його фоні. На мячі викарбувано назву ФК «Шахтар», а поруч - алея зірок донецької команди.
