Яка різниця між метеорами та метеоритами та чому зорепад Персеїди з роками слабне – розповідає інженер Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка Ігор Сальніков.
Загадувати бажання на кожну зірку, яка падає, – прикмета, у яку вірять мільйони людей у всьому світі. Віра у їхнє здійснення може бути як мимовільною, коли особа несвідомо вірить у здійснення дива, проте насолоджується незвіданими космічними просторами у нічну пору. Або ж люди можуть нестримно шукати усі можливі способи спостерігати за небесними світилами, аби попросити чогось у вищих сил.
Інженер Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка Ігор Сальніков розповів Гал-інфо про те, чи загадують дослідники бажання на зірки, що падають, а також чому справа зовсім не у зірках.
Чи дослідники загадують бажання?
З липня до серпня українці могли спостерігати одне з найвідоміших природних явищ – зорепад Персеїди, проте який насправді зовсім із зорями не пов’язаний. Падають із космосу тверді тіла – метеорити, а тому й романтизований процес загадування бажань на “зорі”, які насправді є космічним сміттям, не є доцільним з наукового погляду. Та й передусім у дослідників на це не завжди залишається час.
– Коли спостерігаєш метеорний потік, то за ніч бачиш сотні метеорів, і тобі не вистачає часу загадувати бажання (сміється). Адже потрібно запам'ятати десяток параметрів цього метеору: його довжину, тривалість польоту, колір, яскравість, його координати на небі, звідки і куди летів, – розповів Ігор Сальніков.
Фахівець Астрономічної обсерваторії ЛНУ ім. Івана Франка відзначив, що попри потужний розвиток технологій, сучасні прилади автоматично вимірюють показники метеорів, юних дослідників слід передусім навчати самостійно визначати усі параметри космічного явища. Адже згодом це дозволить їм аналізувати дані, фахово візуалізувати їх при отриманні з комп’ютера тощо.
Проте що ж тоді таке ці метеори, які для багатьох людей стали ще однією можливістю загадувати бажання? Яка різниця між метеорами і метеоритами? Чому ж цей зорепад називається Персеїди і чому побачити його можна лише у серпні? Розповідаємо далі.
Метеори і метеорити, а ще боліди
– Погляньмо на поверхню Місяця – бачимо кратери. Вони з’явились там через влучання метеоритів – твердих космічних тіл. На Землю вони також падають, але у нас немає такої кількості кратерів через те, що наша атмосфера поглинає ці метеорити. Тобто коли метеорні тіла влітають в атмосферу Землі на величезній швидкості, то переважна їх кількість згорає, – пояснює Ігор Сальніков.
У цьому і полягає різниця між метеорами і метеоритами. Метеор – це процес згорання космічних тіл в атмосфері Землі. Натомість метеорит – це вже те космічне тіло, яке не повністю згоріло та впало на поверхню нашої планети. Таке трапляється нечасто, адже у більшості випадків вони є невеликими за розміром, а тому встигають згорати ще у верхніх шарах атмосфери.
Ігор Сальніков також звертає увагу, що існує і таке явище як болід.
– Якщо метеор є, наприклад, яскравішим, ніж Венера, тоді його проліт по небу називається болідом. Тобто яскравий метеор – це болід, а якщо він все ж впав на Землю – то це вже метеорит. Ось така класифікація, - підсумував Ігор Сальніков.
Склад метеоритів є різним. Найчастіше, за словами експерта, вони кам’яні, і лише 6-7% з них є металевими. Щодня до нашої планети потрапляють декілька тонн метеоритів, які швидко згорають в атмосфері. Натомість як падіння власне метеоритів є доволі рідкісною подією.
Щосерпнева хвостата гостя
Із тим, що падають не зорі, а тверді космічні тіла, вдалось розібратись. Проте звідки такі каменюки з’являються та падають на Землю? Вся річ у хвостатій гості, яка періодично пролітає поряд із Землею.
– Існують комети – тіла, розмір яких можеш бути від кількох десятків метрів до кількох кілометрів. Це такі згустки пилу, камінчиків, льоду та заморожених газів, які мають компактний розмір та рухаються у космосі по витягнутих орбітах. І коли комета підлітає до Сонця, то сонячне тепло нагріває її, а сонячний вітер здуває з неї цей пил. Тоді у неї з’являється хвіст, який, до речі, завжди направлений навпроти Сонця, - пояснює Ігор Сальніков.
Одна із хвостатих гостей, яка залишає свій слід на Землі у вигляді метеорного потоку, зветься Свіфта-Туттля. Пролітає вона неподалік нашої планети кожні 133 роки.
А період від 12 до 14 серпня вважається піком активності метеорного дощу, адже саме тоді Земля проходить ту ділянку орбіти, де комета залишила свої частинки.
Останнє зближення комети із Землею відбулось у 1992 році. Декілька років після цього Персеїди були більш потужним метеорним потоком, ніж зараз, адже хвостата гостя залишила на орбіті поруч із планетою найбільше частинок.
– Тоді спостерігалося приблизно 500 метеорів у годину. Зараз цей показник є у рази меншим, проте люди звикли до того, що колись цей потік був дуже рясним, метеори сипались один за одним. Зараз слід розуміти, що його щільність поступово згасає, - пояснив Ігор Сальніков.
Називають цей метеорний потік простіше, ніж від назви комети Свіфта-Туттля, але й “Дощ Персеїди” – це зовсім не випадкова назва. Походить вона від сузір’я Персея, у якому розміщено радіант – точку, у якій перетинаються траєкторії польоту метеорів, розповів дослідник. Тобто люди помітили, що усі тіла вилітають саме з цього сузір’я, тому й назвали цей метеорний потік зорепадом Персеїди.
Зазначимо, що наступне зближення комети Свіфта-Туттля із Землею відбудеться приблизно у 2126 році. Тоді ж, відповідно, зросте кількість метеорів, за якими можна буде спостерігати у безхмарні серпневі ночі. Тож рекомендуємо зробити запаси терпіння та зміцнити своє здоров’я, аби гарантовано загадати десятки бажань через 100 років.
Дізнатись більше про роботу Астрономічної обсерваторії ЛНУ ім. Івана Франка, особливості досліджень Сонця та інших космічних тіл в одній із найстаріших обсерваторій Європи можна буде незабаром у статті Гал-інфо.
Розмовляла Марічка Твардовська
