35 подій в історії Львова, що цьогоріч “святкують ювілей”

З початком 2018 р. хочемо розповісти про події, які сталися у роках, що закінчуються на “8”, тобто цьогоріч “святкують свій ювілей”, та суттєво повпливали на хід історіі Львова, його вигляд, архітектуру та мешканців. Звісно, це не всі історичні факти, що мали місце в історії нашого міста, лише 35 на нашу думку найцікавіших.

1368 р. – перша згадка про спорудження міських мурів; площа Львова становила 21 га;

1418 р. – навколо Львова споруджується друге, зовнішнє, кільце мурів; відстань між зовнішнім і внутрішнім мурами дорівнювала бл. 20 м.;

1438 р. – напад кримсько-татарського війська;

1448 р. – перша згадка про Онуфріївський монастир (нині храм Святого Онуфрія УГКЦ на вул.. Хмельницького, 36);

1498 р. – упродовж одного року місто пережило волоський (молдавський), татарський і турецький напади;

1578 р. – 16 червня у Львові на пл. Ринок страчено Івана Підкову;

1588 р. – на місці давньої середньовічної будівлі коштом митника руських земель, італійця з о. Хіос, що оселився у Львові, – Томазо де Альберті, архітектори Павло Римлянин та Петро Барбон збудували кам’яницю (пл. Ринок, 4) – найціннішу пам’ятку львівського міщанського будівництва епохи Ренесансу; його ж коштом у південно-східній частині Ринку вони спорудили криницю «Мелюзіна» (на місці теперішнього фонтану);

1618 р. – у вірменській друкарні Говганнеса Карматенянца (Івана Муратовича) надруковано «Молитовник» – єдиний відомий у світі примірник вірмено-кипчацькою мовою (зберігається у бібліотеці Лейденського університету);

1648 р. – перша облога міста військом Богдана Хмельницького у спілці з татарами на чолі з Тугай-беєм, що тривала два тижні. Захищаючись, місто саме спалило свої передмістя. Обороною Львова керував досвідчений генерал королівської артилерії Кшиштоф Арцішевський та бургомістр Мартин Гросваєр. Нападники змусили міську владу виплатити контрибуцію;

1708 р. – Зофія Сенявська (з Любомирських) заклала для капуцинів костел Непорочного Зачаття Діви Марії (тепер вул.Короленка), після скасування ордену у 1785 р. його зайняли францисканці;

1718 р. – спорудження костелу Святого Антонія (вул. Личаківська, 49 А);

1828 р. – аптекар Петро Міколяш заснував аптеку «Під золотою зіркою» (вул.Коперника, 1), що існує дотепер;

1848 р. – у Львівському університеті створено кафедру української мови, яку очолив Яків Головацький;

Того ж року створено «Головної Руської Ради» – першої української легальної політичної організації, що представляла інтереси українського народу, а також вихід у світ друкованого органу організації «Зорі Галицької» – першої української тижневої газети;

Також  засновано «Галицько-Руську Матицю» – товариства для просвітньої та літературно-видавничоїсправи і шкільництва українською мовою;

І знову 1848 р.  – революційні події у Львові – як відгомін загальноєвропейської «Весни народів». 1 листопада військовий комендант Галичини, фельдмаршал Вільгельм Гаммерштайн, котрому після того як намісник Галичини граф Стадіон покинув Львів, було передано владні повноваження, віддав наказ розпочати артилерійський обстріл міста, під час якого було зруйнован ратушу, міський театр, університет, університетську бібліотеку, Технічну академію.

1858 р. – на вул. Газовій Німецьке континентальне газове товариство (місто Десау) збудувало львівський газовий завод; впроваджується газове освітлення вулиць;

1868 р. – група ентузіастів на чолі з Анатолем Вахнянином створила «Просвіту» – товариство з широкою науково-освітньою програмою, що охоплювало освітнє, культурне, господарське, наукове життя українського народу;

1868 – 1875 рр. – збудована та облаштована найсучаснішим медичним устаткуванням лікарня для душевнохворих у Кульпаркові на 250 осіб;

1878 р. – у Львові масово почали використовувати бетон;

1888 р. – на вул. Янівській (тепер Шевченка) відкрито Янівський цвинтар площею близько 38 га;

1898 р. – на місці давеньої дерев’яної каплички на вул. Францисканській (вул. Короленка, 3) будівничий Вінцент Равський спорудив за проектом Густава Захса, православну церкву Св. Георгія (тепер Святогеоргієвська церва УПЦ);

Того ж року Львів отримав регулярне телефонне сполучення з Краковом та Віднем;

Також у 1898 р. було засновано “Товариство для розвою руської штуки”, метою якого було сприяння та опікування “руської штуки взагалі, а зосібна малярства, різьбарства і золотарства”.

1908 р. – з ініціативи директора міських музеїв Олександра Чоловського створено Національний музей ім. Короля Яна ІІІ (зараз Львівський історичний музей), що розташувався у Королівській кам’яниціна пл. Ринок, 6.

1908 – 1910 рр. – на Персенківці збудована існуюча дотепер міська електростанція – один з найцікавіших у Львові зразків промислової архітектури ХХ ст.;

1918 р. – 1 листопада січовий стрілець Степан Паньківський  вивісив на щоглі львівської ратуші український прапор; початок польсько-української війни,  бої за Львів; 13 листопада Львів проголошено столицею Західно-Української Народної Республіки;

1928 р. – відкрито єдиний український вищий навчальний заклад – Теологічну академію, ректором якої був кардинал Йосип Сліпий;

На вул. Японській, 5 збудовано українську паперову фабрику «Бібльос» (архітектор Юзеф Авін);

1948 р. – у приміщенні давнього Шляхетського Казино на вул. Міцкевича (вул.. Листопадового чину, 6) відкрито Будинок вчених;

Відкрито завод автонавантажувачів та картонажну фабрику, жирокомбінат; почав працювати Львівський автобусний завод;

7 лютого відкрився для відвідування Природознавчий музей – давній музей Дідушицьких на вул. Театральній, 18, де експонувалося 15 000 експонатів;

1968 р. – 26 жовтня на вул. Городоцькій замість цирка-шапіто відкрився постійний цирк (будівля цирку споруджена за проектом архітекторів А. Бахматова та М.Каневського).

1978 р. – в межі міста увійшло с.Білогорща

1998 р. – історичний центр Львова включено до списку світової культурної та природної спадщини ЮНЕСКО.

Джерело: Фотографії старого Львова, Софія Легін.