Триває спільна археологічна експедиція Комунального закладу Львівської облради "Історико-краєзнавчий музей" та Львівського національного університету ім. Івана Франка в околицях с. Карів Сокальського району Львівської області.
Проміжні результати археологічних досліджень свідчать про те, що археологи натрапили одразу на дві різночасові пам’ятки. Про це в коментарі Гал-інфо розповів керівник розкопок, кандидат історичних наук Ярослав Онищук.
"Зараз ми працюємо на пам’ятці, яка нагадує курган. Це природна дюна, яка має підсипку чорного болотяного ґумусу. Зараз ми заглибились приблизно на 60-70 см і бачимо, що ми маємо могильник. Він трохи поруйнований, можливо, навіть ще у час його діяльності, або ж одразу після завершення його функціонування", - сказав Ярослав Онищук.
Він додав, що археологи натрапили на кремаційне захоронення. Науковці виявили перепалені людські останки, які були розтягнені на невелику площу.
"Це було ямне поховання. Там, де вони були поховані останків збереглося зовсім небагато. При цьому поховання майже безінвентарне. У верхніх шарах цього поховання ми виявили лише фрагменти кераміки", - сказав Ярослав Онищук.
Археологи поглибили розкоп і, в результаті цього, отримали багато кераміки: горщики та миски. За словами науковця, спершу дослідники припустили, що на цьому місці могло бути поселення, однак прокопавши далі виявили ще одне поховання, цього разу інгумаційне.
"Висновок такий, що ми маємо справу з біритуальним могильником. Тобто тут були кремаційні та інгумаційні захоронення. Цікаво, що нам трапляються і цілі форми горщиків. За орнаментацією, типом та формою посуду ми можемо говорити, що маємо справу з так званою Лежницькою групою, яка датується VІІ-VІ ст до н.е. Між двома похованнями минув якийсь час, але судячи по матеріалу вони належать до однієї групи. Очевидно, що дюна, яка була піднята над місцевістю, була сухою і не затоплювалася, а тому використовувалася під могильник", - сказав археолог.
Ярослав Онищук зауважив, що ця пам’ятка є дуже цінною для науковців.
"Це дуже цікава пам’ятка, адже на сьогодні ми маємо культуру ранньоскіфського часу дуже мало вивченою. Відомо про чотири поселення та 2 могильники, які були дуже поруйновані, тому й інформації про них дуже мало. Наша пам’ятка дуже цікава для вивчення історії. Думаю, що ми дослідимо до кінця цей сектор, який вже розпочали вивчати", - зазначив археолог.
Одночасно науковці заклали розкоп на ще одній ділянці – Карів-1. Це могильник, який вже досліджували три роки тому.
"Ми розпочали роботи на цій ділянці. В орному шарі трапляються дрібні речі, які внаслідок сільськогосподарської діяльності, коли ця ділянка використовувалася як орне поле, опинилися на поверхні, але походять з поховань. Серед таких знахідок маємо прекрасно збережену залізну шпору, яка була у вогні на поховальному вогнищі і завдяки окаленню збереглася від корозії. Маємо також фрагмент фібули та два шматки сплавленої бронзи. Ми все ж сподіваємось натрапити на поховання", - сказав Ярослав Онищук.
Він додав, що пам’ятка Карів-1 це ґрунтовий могильник який датується другою половиною ІІ ст н. е. Натомість виявлений курган, на якому також тривають розкопки - це рання пам’ятка.
Нагадаємо, що у 2017 році на околиці с. Карів археологи зробили сенсаційне відкриття. Вони виявили пам’ятку, яка є зовсім нетипова для України. Під час розкопок тут були виявлені матеріали північно-західних племен.
Археологи натрапили на жіноче поховання та багате чоловіче поховання. Поховальний інвентар вказував на те, що це поховання вождя. Тут знайшли цілі скляні посудини і бронзовий казан з підвісами у вигляді голів свебських воїнів. Варто додати, що до цього було відомо лише дві подібні знахідки у Європі.
Усі знайдені матеріали датуються останньою третиною І ст. – кін. ІІ ст. н. е.
Довідка.
Лежницька група – археологічна культура, яка поширена у верхів’ях Зхахідного Бугу і Стиру в Іваничівському р-ні Волинської обл. Досліджувала групу у 1962 році Л. Крушельницька. Відкрито поселення, які розташовувались на берегах річок, або на дюнах над заплавою. Було виявлено два могильники (ґрунтові, з урновими похованнями тілоспалень). Основу господарства населення складало землеробство, тваринництво і металооброблення. У с. Свитязів розкопано наземну прямокутну споруду з вогнищем у центрі долівки, у Володимирі-Волинському – залишки бронзоливарної майстерні, де виготовляли браслети і нашийні гривни. У V ст. до н. е. населення Лежницької групи витіснили носії Поморської культури.
