Слухай онлайн
Історія

На Тернопільщині знайшли артефакти XV-XVII століть

фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
фото - Укрінформ
1/12
Бронзовий перстень козацької доби, давню єврейську іграшку та шкіряний ремінь ХVІІ ст. знайшли археологи на території містечка Залізці на Тернопільщині.

Про це повідомляє Укрінформ.

Зокрема, директор Залозецького краєзнавчого музею, археолог Василь Ільчишин зазначив:

«Серед виявлених артефактів надзвичайно цікава та рідкісна знахідка - шкіряний пояс ХVІІ ст. Він виготовлений із трьохшарового пасма шкіри, добре прошитий по краях. По центру - оригінальний отвір для язичка пряжки і рядок з дірками, які вже були зроблені в процесі використання виробу. В Україні надзвичайно мало місць, де б в археологічних шарах добре збереглися подібні речі з органічних речовин».

Зазначається, що на території Тернопільщини подібні знахідки імовірно можливі тільки у Залізцях та у Бережанах. Адже там давні міські археологічні горизонти розташовані в болотистій місцевості - сприятливому середовищі для збереження «археологічної» органіки.

Також, розповідає археолог, досволі цікавою є інша знахідка із Залісців – ігрова «дзиґа» із настільної традиційно єврейської гри «дрейдл», якою гралися під час свята Хануки.

Учасники археологічної експедиції також знайшли бронзовий перстень. На ньому чітко видно орнамент, так звана «роза вітрів», який широко зустрічається на пам'ятках Козацької доби ХVІ-ХVІІ ст.

«З цього ж історичного періоду ми виявили багато різноманітного посуду ХV-ХVІІ ст., зокрема, типово міського характеру. Це - полив'яні миски, кухлі та скляні кубки, керамічні люльки, вироби із металу. Розкопки продовжимо, аби отримати нові дані про історико-культурне середовище нашого містечка та його околиць», - додав Ільчишин.

Археолог стверджує, що розкопки вже дозволили простежити хронологію забудови давнього середмістя. Зокрема, встановлено, найраніший міський будівельний горизонт Залізців - ХV-ХVІ століття. Про це свідчать залишки дерев'яних будівель, які звели на дубових палях, загнаних у болото, де й було розміщене містечко.

Окрім цього, археологи з’ясували, що задовго до виникнення міського поселення у Залізцях серед болота у заплаві річки Серет, на острівці існувало поселення ще в дохристиянський період.

Варто зазначити, що низку локальних археологічних досліджень вже кілька років поспіль організовує Залозецький краєзнавчий музей за участю фахівців Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України та за підтримки Спілки археологів України. Також у розкопках допомагає молодь із громадського об’єднання «Сокіл».

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ