Палац Корнякта у Львові поверне собі колишню велич – один з найцінніших архітектурних об'єктів міста під опікою Інституту «Полоніка».
Це найдорожчий реставраційний проєкт, що реалізовуватиметься в рамках програми «Охорона польської культурної спадщини за кордоном». Очікується, що роботи будуть завершені до жовтня 2025 року, а загальна вартість інвестиції становить 2 770 347,74 злотих.
Будівля, яка належить Львівському історичному музею, є пам'яткою архітектури, що знаходиться в центрі Львова на східному фасаді площі Ринок. Палац Корнякта (також: Королівська кам'яниця, резиденція Собеських) складається з чотирьох з'єднаних між собою будівель: фронтової кам'яниці, бічних флігелів і задньої кам'яниці, які розташовані навколо довгого двору з двоповерховими аркадами. Вона має три поверхи та увінчана високим муром з повним аттиком і гребенем у вигляді розширеної скульптурної групи (площа забудови: 830,10 м², максимальна висота будівлі: 19,88 м).
Будівля музею становить частину об'єкта, внесеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Інвестиція, який реалізується під наглядом Інституту «Полоніка», передбачає виконання комплексних консерваційно-реставраційних робіт на фасаді за напрямками архітектурної, конструктивної та будівельно-реставраційної спеціалізації.
Проєкт архітектурно-будівельних і консерваційних робіт підготувала компанія «Monument Service Sp. z o.o.», а виконавцем робіт є «Restauro Sp. z o.o».
– Початок консерваційно-реставраційних робіт фасаду Палацу Корнякта у Львові – це винятковий момент для Інституту «Полоніка». Ми раді, що після багатьох років інтенсивних досліджень, розмов і співпраці з українським середовищем нам вдалося виробили спільну концепцію відновлення цієї унікальної архітектурної пам'ятки. Це буде один з ключових, довготривалих проєктів Інституту «Полоніка», запланованих на найближчі роки. Порятунок культурної спадщини за кордоном – одна з цілей діяльності Інституту «Полоніка». Ми реалізуємо цю мету не тільки у мирний період, але й під час війни, яка зараз точиться в Україні. Дуже важливо, особливо зараз, щоб ми об'єднали зусилля і діяти на користь спільної спадщини, – відзначає Сильвія Триц, виконувачка обов'язків директора Інституту «Полоніка».
– Всі витрати на реалізацію цього надзвичайно важливого проєкту взяв на себе Інститут «Полоніка». Завершення робіт заплановане на кінець наступного року. Це вже другий за останні кілька років проєкт реновації будівлі на площі Ринок, який Львівський історичний музей реалізує у співпраці з закордонними партнерами. Завершення першого етапу, тобто підписання договорів, означає перехід до конкретних дій, пов'язанихз порятунком пам'ятки, яка є однією з візитівок Львова. Його унікальне розташування в самому центрі старовинного міста приваблює сотні тисяч відвідувачів щороку. Свою другу назву – Королівська кам'яниця – будівля отримала через те, що належала Яну ІІІ Собеському, а згодом у ній розмістився музей на його честь. Наразі ця пам'ятка, що має виняткову історичну та архітектурну цінність, знаходиться під опікою української держави. Таким чином, співпраця Львівського історичного музею з Інститутом «Полоніка» має на меті збереження і популяризацію спільної культурної спадщини, яка внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Треба пам'ятати, що все це відбувається під час війни, в якій Україна захищає свою суверенність і територіальну цілісність. Росія систематично і цілеспрямовано намагається знищити нашу культурну спадщину, історичну пам'ять і національну ідентичність. Відновлення історичної та архітектури пам'ятки світового класу за фінансової підтримки Польщі є доказом нашої непохитності та віри в перемогу. Дякуємо нашим польським колегам! Разом можемо більше! Разом до перемоги!!! – каже Роман Чмелик, директор Львівського історичного музею.
– Підготовка проєкту вимагала кількох років архівних та консерваційних досліджень. Завдяки доброзичливості та чудовій співпраці з директором Львівського історичного музею Романом Чмеликом, нам вдалося подолати багато труднощів і розпочати так довгоочікуваний і дуже вимогливий проєкт. Наразі це не тільки найбільший з фінансового погляду проєкт, що реалізовується в рамках програми «Охорона польської культурної спадщини за кордоном» Інституту «Полоніка», але й важлива реалізація, яка виникає з його величезної історичної та мистецької цінності для світової спадщини. В рамках запланованих робіт передбачено виконання консерваційно-реставраційних робіт фасаду разом зі скульптурним декором та обладнанням, – говорить Марта Кручинська, головний спеціаліст програми «Охорона» Інституту «Полоніка».
Палац Корнякта (Королівська кам'яниця) – це пам'ятка видатної мистецької, історичної та наукової цінності, один з найцінніших архітектурних об'єктів Львова, а також важливий орієнтир у дослідженні новітньої історії східноєвропейського мистецтва.
Фасад був предметом детальних документаційних і консерваційних досліджень будівельного та архітектурного характеру. У 2018 році на замовлення Інституту «Полоніка» було підготовлено будівельну та консерваційну експертизу разом із програмою робіт для скульптурної групи, що вінчає аттик.
Загальний стан збереження архітектурних елементів та скульптурного оздоблення фасаду на основі проведених досліджень оцінено як незадовільний та аварійний. Причини пошкоджень зумовлені, серед іншого, впливом природних чинників, а також недостатнім або неправильним доглядом за пам'яткою.
«(…) Основною причиною пошкоджень є вплив дощової води та температури на матеріали, використані у фасаді Королівської кам'яниці. Окрім безпосереднього впливу вологи, спричиненої дощем (снігом), вода залишає на поверхні каменю та тиньку органічні відкладення від так званих низьких емісій (вихлопні гази від транспорту, плити від опалення будинків). Ці залишки накопичуються на поверхні каменю і тиньку, спочатку утворюючи різноманітні нашарування, а потім створюючи сприятливі умови для росту водоростей чи мохів, які своєю чергою послаблюють первісну щільність будівельних матеріалів. Інший вид небезпеки становить, характерний для міської атмосфери пил, що переноситься повітрям (...)», – йдеться у звіті.
Палац Корнякта (Королівська кам'яниця) є об'єктом з досить складним скульптурним декором, який також охоплює план комплексних консерваційних та реставраційних робіт.
В аттику та нижніх партіях через підвищену вологість на декоративних панелях відбулося відшарування та деформація вторинних шарів тиньку. Там, де вплив вологи був особливо інтенсивним (наприклад, на рівні бічних країв балкона), ерозії зазнають також первинні шари тинькових покриттів. Окрім локальних затікань, поганий стан збереження тиньку також включає численні різні за розміром тріщини верхнього шару штукатурки, ерозія лакофарбового покриття чи наявність атмосферних забруднень, які стікають у вигляді темних патьоків з начілків вікон.
Консерваційні роботи також охоплюватимуть декоративну ковану балюстраду та віконні рами (повній заміні підлягають вікна третього поверху та зовнішні стулки французьких вікон на другому поверсі).
– Наразі встановлено риштування до рівня балкона. На цьому етапі відбулося засідання за участю Начальника управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Директора Музею, Авторського та Технічного нагляду, українського підрядника та представників компанії «Restauro Sp. z o.o», – говорить Малгожата Добжинська-Мусєла, виконавець інвестиційного проєкту. – Начальника управління дала згоду на демонтаж балюстради балкона та подальше встановлення риштувань. Проведено візуальний огляд частин фасаду, до яких є доступ з риштування, під час якого виявлено дуже поганий стан французьких вікон у їхніх нижніх частинах. Балюстрада знаходиться у надзвичайно незадовільному стані, місцями зруйнована. Балконна плита деградована, нерівний ліпний край з численними порожнинами. Заповнення між балконними опорами та плитою зруйноване, нещільне, – додає вона.
Історія об'єкта
Будівля, яка сьогодні відома як Палац Корнякта або Королівська кам'яниця, була збудована на фундаментах двох попередніх готичних кам'яниць у 1571-1580 роках для заможного та впливового львівського купця Костянтина Корнякта (старшого). Він був греком, родом з Криту, який отримав шляхетський титул в 1571 році. Вважається, що будівлю у дусі міського палаццо перебудував Петро Барбон або його співробітник – Павло Римлянин. Костянтин Корнякт (молодший) отримав нерухомість у спадок, яку у 1623 році продав ордену босих кармелітів.
У ченців, у 1640 році, будинок викупили Якуб і Теофіла Собеські, а після їхньої смерті право власності перейшло до Яна III. Король у 1678 році, не бажаючи більше перебувати у архієпископському палаці під час своїх візитів, наказав перебудувати кам'яницю так, щоб вона могла виконувати функцію офіційної львівської резиденції короля. У 1686 році король приймав тут московських послів. З 1908 року, після викупу будинку в Анджея Любомирського, в Королівській кам'яниці у Львові діяв Національний музей Яна ІІІ Собеського, заснований А. Чоловським і Т. Рудковським. Спочатку він збирав картини й пам'ятні речі часів правління Яна ІІІ, але з часом його експозиція була доповнена й іншими артефактами. Високі клуатри (галереї), що оточують двір з трьох боків, були реконструйовані в 1926-1929 роках. Нині в стінах палацу Корнякта міститься Львівський історичний музей.
Фасад з боку площі Ринок має пізньоренесансовий характер з домінуючим у партері порталом і розширеним аттиком, увінчаним багатофігурною скульптурною композицією. Ренесансові форми також отримав другий фасад з боку вулиці Руської Бічної (пізніше Бляхарська, нині Федорова). Пишності міському палаццо додають клуатри, зведені близько середини XVII століття, та дещо пізніший інтер'єр другого поверху, облаштований для короля Яна III Собеського.
