Обрати кардинально новий фах чи поглибити знання з попереднього? Розповідаємо, як працює перехресний вступ на магістратуру в Україні.
Журналіст з освітою математика і географ з освітою економіста – такі поєднання сьогодні вже нікого не дивують у професійному та науковому середовищі. Завдяки можливостям так званого перехресного вступу на магістратуру студенти можуть обирати для себе новий фах, який стане для них або важливим доповненням до навичок, отриманих під час навчання на попередній спеціалізації, або ж дозволить відкрити зовсім нову професію.
“Особа може вступити до закладу вищої освіти для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра чи магістра, здобутих за іншою спеціальністю, за умови успішного проходження вступних випробувань…”, - зазначено у Законі України “Про вищу освіту”.
Такого права водночас не мають студенти медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямування. Тим, хто вирішив здобувати магістратуру за цими напрямками, обов’язково слід мати попередню освіту за цією ж спеціалізацією. Йдеться також про такі спеціальності, як “Протезування-ортезування”, “Медична психологія”, “Фармація, промислова фармація”, “Фізична терапія” та “Ерготерапія”. Також регульованою є спеціальність 081 (D8) “Право”: на магістратуру за нею можуть вступати лише ті студенти. хто здобув відповідну освіту бакалавраті або ж за спеціальністю 293 (D9) “Міжнародне право”.
Натомість усі інші освітні напрямки на магістратурі є відкритими для усіх абітурієнтів, попри те, яку попередню освіту на бакалаврському рівні вони здобували. Головною умовою для вступу для них стає лише успішна здача усіх вступних випробувань.
Сьогодні у Львівському національному університеті імені Івана Франка підготовка фахівців відбувається на 19-ти факультетах та у відокремленому структурному підрозділі “Педагогічний фаховий коледж”. Цьогоріч на магістерські програми до Львівського університету вступили близько 4,5 тисяч студентів.
Про те, як студенти змінюють спеціальність під час вступу на магістратуру, які у цьому є переваги та недоліки, а також що повинні тоді передбачати освітні програми для людей з інших галузей знань, розповіли Гал-інфо представники Львівського університету.
Природничі науки: географічний факультет
– Європейські традиції здобуття вищої освіти засвідчують, що кількість освітніх професійних програм для здобуття освітнього ступеня магістра повинна бути більшою, ніж бакалавра. Скажімо, у європейському університеті, де є 70 бакалаврських програм, на магістерському рівні їхня кількість становитиме 130, – розповів Гал-інфо декан географічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Володимир Біланюк.
Відповідно до торішнього звіту ректора ЛНУ ім. Івана Франка Володимира Мельника, станом на 31 грудня 2023 року у закладі вищої освіти провадилась освітня діяльність за 342 освітніми програмами, серед яких 148 на бакалавраті, 156 – на магістратурі та ще 38 – на третьому освітньо-науковому рівні вищої освіти.
Більша кількість магістерських програм, ніж бакалаврських, свідчить про те, що студент може застосувати свої знання у більшому спектрі на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні. Декан пояснив, що глибше це питання слід розглядати ще зі середньої освіти: у школах є навчальні предмети, яких значно менше, ніж бакалаврських програм, а тому при вступі в абітурієнта є більша можливість вибору.
– Ми повинні все робити для того, щоб студент, який здобуває бакалаврський рівень вищої освіти, мав більший спектр можливостей, аби розширити та поглибити свої знання, здобути програмні результати й набути компетентностей у більш конкретній сфері під час навчання на магістратурі, - пояснив Володимир Біланюк. Станом на сьогодні, на бакалавраті на географічному факультеті є 9 освітньо-професійних програм, а на магістратурі – 13.
Зараз на денній формі навчання на магістерських програмах географічного факультету навчаються 104 студенти, на заочній формі – 19. Серед них є студенти з 13-ти інших закладів вищої освіти, у тому числі з інших областей. Зокрема тут навчаються випускники НУ “Львівська політехніка”, Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені акад. В. Лазаряна, Івано-Франківського технічного університету нафти і газу, Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, Бердянського державного педагогічного університету тощо.
Звісно, вступають на факультет і випускники ЛНУ ім. Івана Франка, проте не лише ті, хто здобував бакалаврський ступінь на географічному факультеті. Володимир Біланюк зазначив, що на магістерському рівні також навчаються студенти з факультету міжнародних відносин, прикладної математики та інформатики, електроніки та комп’ютерних технологій, економічного, історичного, філологічного, геологічного факультетів.
– Станом на сьогодні в нас на магістратурі навчаються студенти з 26 різних не географічних спеціальностей: від статистики до телекомунікації. Наприклад, на освітньо-професійні програми “Урбаністика”, “Середня освіта” і “Туристична діяльність” вступили випускники з міжнародних відносин, системного аналізу і статистики. І це логічно, адже на освітньо-професійній програмі “Урбаністика, міське планування і сталий просторовий розвиток” за півтора року можна підготувати фахівця, який вже володіє навичками просторового планування, розвитку туризму певного регіону, бакалавра з міжнародних економічних відносин, статиста чи фахівця транспортних технологій, які, до речі, теж входять у сферу планування транспортної індустрії територіальних громад, – розповів Володимир Біланюк.
Наприклад, на програму “Прикладна екологія” часто вступають із транспортних технологій та цивільної безпеки, а от спеціальність “Технології захисту навколишнього середовища” збирає довкола себе випускників таких напрямків, як екологія, нафтова справа, комп’ютерна інженерія, системи захисту інформації, мікронанотехніка, міжнародні економічні відносини, фінанси (банківська справа), фінанси й кредит.
– Дуже добре працює перехресний вступ, коли ми говоримо про спеціальності “Туризм і рекреація” та “Готельно-ресторанна справа”. Скажімо, студенти, які здобули освіту бакалавра туризму і рекреації, працюють у сфері послуг, але їм недостатньо знань, щоб піти фахівцями в готельно-ресторанне господарство. Тому вони вступають на відповідну спеціальність. І навпаки – фахівці з готельно-ресторанної справи обирають “Туризм” або ж навіть часто “Харчові технології”, - додав декан.
Володимир Біланюк також поділився, що є приклади, коли на кафедру готельно-ресторанної справи і харчових технологій вступали фахівці, які вже мають власний бізнес без ступеня магістра. Серед них є і люди, які мали свої підприємства на сході Україні, проте з початком війни були змушені переїхати до Львова. Такі студенти свідомо робили вибір вступу на магістратуру для підвищення фаху.
Гуманітарні та соціальні науки: факультет міжнародних відносин
На магістратурі на факультеті міжнародних відносин, як і на бакалавраті, навчання проводиться за трьома основними спеціальностями однієї галузі знань: 291 (C3) “Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії”, 292 (C3) “Міжнародні економічні відносини” і 293 (D9) “Міжнародне право”. Остання, як вже зазначалось раніше, належить до, так званих, регульованих спеціальностей, які мають обмеження щодо вступу абітурієнтів. Тобто на освітні спеціальності з міжнародного права можна вступати лише тим, хто має бакалаврський освітньо-кваліфікаційний рівень за спеціальностями “Право” або “Міжнародне право”.
– Натомість немає перешкод чи заборон щодо вступу на “Міжнародні відносини” та “Міжнародні економічні відносини” для бакалаврів з неспоріднених спеціальностей. У цьому випадку вже сам абітурієнт, випускник бакалаврату, орієнтується на те, чи зможе він виконати необхідні критерії вступу, зокрема успішно скласти єдине фахове вступне випробування. Це власне і є тим ситом, яке забезпечує, щоб вступники, які хочуть поглиблювати знання на факультеті, вже мали певний рівень підготовки, - розповів Гал-інфо доцент кафедри міжнародного права, заступник декана факультету міжнародних відносин з навчально-методичної роботи ЛНУ ім. Івана Франка Ігор Земан.
Загалом на факультеті міжнародних відносин серед студентів є тенденція до продовження навчання на магістратурі за спеціальністю, яку вони здобували на бакалавраті. Тобто є логічне завершення цього освітнього циклу, зазначив Ігор Земан.
– Хоча сьогодні освітні рівні бакалавра та магістра є незалежними, в основному левова частина студентів на магістратурі, умовно кажучи, дві треті – це ті студенти, хто навчався на відповідній спеціальності на бакалавраті. Але скажімо, від 10% до 30% – це студенти ззовні: або ті хто, навчався на неспорідненій спеціальності, або ті, хто продовжив навчання в іншому університеті, - розповів Ігор Земан.
На факультет міжнародних відносин вступають студенти з різних освітніх програм та спеціальностей, які водночас принаймні мінімально дотичні до відповідної галузі знань.
– Особа, яка, наприклад, здобула освітній ступінь бакалавра за спеціальністю “Економіка”, себе доволі комфортно буде відчувати на спеціальності “Міжнародні економічні відносини” і навіть на окремих освітніх програмах спеціальності 291 (C3) “Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії”. Наприклад, освітня програма “Європейські студії” передбачає співпрацю з інституціями Європейського Союзу. Проте там чимало економічних аспектів! Основа цієї організації – це економічне співробітництво та інтеграція, а тому студентам економічної спеціальності навчання стане логічним для поглиблення знань, – відзначив Ігор Земан та додав, що близькими спеціальностями до міжнародних відносин є також політологія та юриспруденція.
Бувають на факультеті міжнародних відносин і рідкісні випадки, коли вступають ті, хто здобував освітній ступінь бакалавра на прикладній математиці чи схожих спеціальностях. Проте, на думку заступника декана факультету міжнародних відносин, не магістерські програми повинні бути адаптовані до студентів з інших спеціальностей, а самі студенти повинні бути готовими до них адаптуватись.
– Освітні програми повинні відображати зміни сучасності, коригуватись та видозмінюватись. Проте не повинен змінюватися їхній напрямок, адже він має забезпечити майбутньому випускнику набір необхідних навичок, здібностей тощо. Так, змінюється інструментарій проведення навчального процесу, проте сама ключова мета і стратегія освітньої програми – ні, - наголосив Ігор Земан.
Декан факультету міжнародних відносин Маркіян Мальський пояснив, що магістерський рівень вищої освіти за своєю ціллю є першим кроком до наукової діяльності. Тобто його основна мета – це підготовка фахівця не лише до роботи в практичній сфері, а й до наукових досліджень у конкретній галузі.
– Сьогодні це світовий тренд і добра тенденція в розвитку вищої освіти, коли людина з бакалаврським ступенем в одній спеціальності може освоїти іншу магістерську програму. Проте наголошую, що магістерська програма – це крок до наукових досліджень та розширення сфери наукового пізнання, а не тільки програма, яка вам дає робочу кваліфікацію, – розповів Маркіян Мальський.
На магістратуру на факультет міжнародних відносин вступають бакалаври з політології, історії, журналістики, економіки та інших спеціальностей. Також важливо, що на факультеті діють спільні освітні програми з університетами інших країн, зокрема Литви та Італії. Кожна з них є відповіддю на сьогоднішні виклики, зазначив декан, і дозволяє залучати фахівців різних спеціальностей для навчання.
– Навчатися тут не складно, тому що кожна магістерська програма є надзвичайно цікавою. Єдиним викликом для вступника може бути необхідність мати високий рівень володіння іноземною мовою. Справді, для того, щоб бути фахівцем з міжнародних відносин, треба знати іноземну мову. У нас на факультеті кожен студент обов'язково вивчає дві іноземні мови, а на магістратурі ми даємо ще й третю. Здебільшого це не тільки слов'янські мови. Наприклад, на програмі “Балто-Чорноморські регіональні студії” запропоновано естонську мову. А тому саме рівень володіння іноземною може стати найбільшим викликом для випускників бакалаврату інших спеціальностей. Проте для нас це є принциповим питанням. Тим більше, що ми на рівні магістрів присвоюємо звання, кваліфікацію перекладача, - розповів Маркіян Мальський.
Вступають на факультет також працівники дипломатичного корпусу, яким потрібна фахова професійна освіта для виконання своїх службових функцій. Для них чудовим варіантом є заочна форма навчання на магістратурі.
Технічні спеціальності: факультет електроніки та комп’ютерних технологій
В IT-індустрії сьогодні працюють фахівці з абсолютно різних галузей знань. Розробниками програмного забезпечення можуть стати як випускники технічних спеціальностей, як-от прикладної математики чи електроніки, так і гуманітарних – філологи, журналісти, історики тощо. Осіб, які переходять в IT-сферу з інших галузей, часто називають свічерами. Як розповів Гал-інфо декан факультету електроніки та комп’ютерних технологій ЛНУ ім. Івана Франка Юрій Фургала, для них вступ на магістратуру є чудовою можливістю, аби доповнити практичні навички теоретичними знаннями.
– Років 5-6 тому розпочалась тенденція вступу на магістерський рівень вищої освіти фахівців, які вже працюють IT-індустрії, щоб, з одного боку, підняти свою кваліфікацію, а з іншого боку, забезпечити формальну фіксацію рівня освіти. Як правило, це не цьогорічні випускники бакалаврату, а люди, які вже мають досвід роботи та тривалий час працюють за бажаним фахом. Ще до війни це були чоловіки віком 30-40 років з різних спеціальностей, серед яких навіть такі “екзотичні” для технічної освіти, як “Право”, “Менеджмент соціокультурної діяльності” чи “Будівництво”, - розповів Юрій Фургала.
Тобто вже після набуття досвіду на посадах в IT-сфері на факультет вступають абітурієнти, які ще кілька років тому здобували зовсім інший фах. Як розповів декан, одним із яскравих прикладів цієї тенденції є навчання на факультеті випускника бакалаврату Київського національного університету культури і мистецтв. Тривалий час такі вступники вже працюють в IT-компаніях, мають достатньо визначені ролі. Проте у них є розуміння, що їм слід формалізувати їхній статус освіти в цій галузі та доповнити власні компетенції, що мотивує їх інтенсивно навчатися.
– Ті свічери, які приходять на магістратуру, свідомі того, що вони хочуть отримати в результаті навчання. Так, перед ними постає виклик – необхідність збудувати частину фундаменту у цій галузі, яка не була споруджена під час навчання на попередньому рівні. Їм, безумовно, важче, тому що вони мусять знайти час, щоб ці речі осягнути, аби підняти свій освітній рівень для того, щоб доформуватися, - зазначив Юрій Фургала.
Сьогодні на магістратурі на факультеті електроніки та комп’ютерних технологій Львівського університету навчаються понад 100 студентів. Другий рівень вищої освіти тут представлено двома спеціальностями з різних галузей знань: 122 “Комп’ютерні науки” (комп’ютерні технології) та 176 “Мікро- та наносистемна техніка” (електроніка).
– На бакалавраті у нас є багато різних освітніх програм: чотири у галузі “Інформаційні технології” і дві у галузі “Електроніка, автоматизація та електронні комунікації”. На магістратурі натомість запропоновано дві освітні програми: по одній на кожну галузь. І часто вступ на них відбувається випускниками факультету перехресно: з інформаційних технологій на електроніку, і навпаки, - розповів декан факультету.
Юрій Фургала відзначив, що студенти можуть вступити на магістратуру без формального бакалаврського ступеня у сфері комп’ютерних технологій. Проте без попередніх знань з відповідного фаху вони не зможуть цього зробити, адже як мінімум їм необхідно скласти фахові вступні випробування. Тому, якщо говорити про безпосередній вступ після закінчення бакалаврату, то на факультет електроніки та комп’ютерних технологій найчастіше вступають все ж випускники технічних спеціальностей: цього ж факультету, прикладної математики, зрідка фізичного і механіко-математичного.
– Мета будь-якої освітньої програми – підготувати фахівця у цій галузі, який відповідає вимогам і сконфігурований в такому сенсі, який визначається ринком: стейкхолдерами і стандартами. До дуже багатьох курсів, дисциплін, які читаються на магістратурі, є так званий пререквізит, у якому зазначено, що студент повинен знати та вміти. Наприклад. як він може починати вивчати розпізнавання образів, не розуміючи основи вищої математики? Коли ми говоримо, що в одних випадках застосовуємо перетворення Фур'є, а в інших – перетворення Лапласа, то студент на магістратурі вже повинен знати, про що йдеться. Якщо людина раніше про це нічого не знала, то, напевне, осягнути цю освітню програму й отримати відповідну кваліфікацію їй не вдасться, - розповів Юрій Фургала.
Рівень знань і бачення, які будуть сформовано у фахівця-випускника, має відповідати більшому рівню узагальнень і глибини в конкретній спеціальності чи галузі, розповів декан факультету. Тому якщо на першому рівні вищої освіти (бакалаврський) на факультеті представлено спеціальності й Інженерія програмного забезпечення, й Інформаційні системи і технології, і власне Комп'ютерні науки, то на другий рівень (магістерський) винесено лише спеціальність Комп'ютерні науки, яка є більш глибокою і загальною у цій галузі.
Тож зазначимо, що навчання студентів на магістратурі за новою для них спеціальністю має як свої переваги, так і не недоліки. Адже освітні програми для людей, які не здобували знання за певним фахом протягом чотирьох років відповідного бакалаврату, часто можуть передбачати вузькогалузеві дисципліни, які складно опанувати без попередньо отриманих базових знань. Проте фахові вступні випробування дозволяють оцінити вступників та відсіяти тих, хто не має необхідного рівня підготовки, який забезпечував би подальше навчання. Водночас магістратура відкриває можливості для тих студентів, які прагнуть змінити професійний напрямок, поглибити знання та розширити професійні компетентності через споріднені спеціальності, здобути магістерський ступінь для кар’єрного зростання.
Марічка Твардовська
