У Львові відбулась науково-консультативна рада при управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради щодо майбутнього ділянки на площі Галицькій, де був фонтан "Кульбаба".
Як повідомила прес-служба НДЦ "Рятівна археологічна служба", археологи якої працювали на місці фонтану "Кульбаба", віднайдені об'єкти потрібно належним чином зберегти.
Директор РАС Олег Осаульчук озвучив два варіанти облаштування цієї площі, зважаючи на знахідки археологів:
- Музеєфікація фундаментів костелу та облаштуванням довкола експозиційного простору. Для цього потрібно провести повноцінні наукові дослідження на більшій території, аніж було зроблено цього року. Такі розкопки, очевидно, триватимуть не один рік і потребують відповідного фінансування.
- Трасування фундаментів віднайденого костелу при замощенні площі під час реконструкції. Для цього інформації, яку отримали археологи під час досліджень цього року цілком достатньо.
Фонтан на кістках та зруйнована церква: скандал на площі Галицькій
Начальниця управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook написала, що під час наради обговорювали те, що буде на місці фонтану "Кульбаба", фонтану "Світезянка" і костелу.
Це обговорювали на розширеному засіданні консультативної ради при управлінні.
"Коротко про прийняті рішення: відкриті фундаменти костелу законсервувати до настання холодів, опрацювати проект громадського простору, який охопить більшу територію, стіни храму ознакувати візуально в мощенні, встановити мініатюрний макет костелу з інформацією про храм і оточення, забрати кіоски. Фонтан має право там бути, але не рекомендувати відновлення "Світезянки" чи "Кульбаби", - написала Лілія Онищенко.
Довідка
Нагадаємо, як повідомляло Гал-інфо, у центрі Львова на площі Галицькій влітку демонтували фонтан "Кульбаба". На його місці планували облаштувати сухий фонтан, аналогічний, як на площі Митній. Роботи з реконструкції мали закінчити за 5 місяців.
Однак, вже традиційно для Львова, проектанти та замовники не передбачили проведення на цій ділянці археологічних досліджень, знаючи про те, що це зона цінного археологічного культурного шару.
Проект реконструкції фонтану "Кульбаба" на площі Галицькій ще на етапі проектних робіт археологічну частину не враховував. Як наслідок - будівельники зруйнували частину фундаменту давнього храму та знищили культурний шар ХV ст.
Додамо, що площа Галицька, де виявили мури, історично сформувалась на території частини колишнього Галицького передмістя Львова, що колись прилягало до міських укріплень з південного боку. У давнину тут розташовувалось поселення "Під сторожею". Два лани з цією назвою, навпроти Галицької брами, згадуються у королівському привілеї ще 1386 р.
Відомо що у Галицькому передмісті, безпосередньо перед Галицькою брамою, знаходився костел Воздвиження Чесного Хреста, або ж капличка, бо він був невеликим за габаритами. Його було засновано у 1539 році, а збудовано у 1628. Архітектором храму був Альберт (Войтіх) Зичливий Капіносович. Саме на фундаменти цього храму й натрапили археологи.
На жаль, достовірної інформації щодо того, яка була форма цієї церкви немає. Дослідники припускають, що храм був збудований у стилі ренесансу. Відомо, що храм мав невеликі габарити. Перша мапа, де позначена церква, датується 1766 роком. Йдеться про перший детальний план Львова Жана Ігнатія дю Дефі. Церква стояла орієнтовно до 1802 року. Потім вона була знесена австрійською владою.
У 1880 році на площі Галицькій з’явилася криниця з фонтаном та скульптурою героїні однойменної балади поета Адама Міцкевича — Світезянки (німфа озера Світязь), авторства польського скульптора Тадеуша Блотніцького (1858−1928 рр.). Скульптура була втрачена після Другої світової війни.
Орієнтовно після 1970 року було встановлено абстрактну композицію "Кульбаба", роботи львівського художника Олега Микити.
У 2007 році на площі Галицькій частково провели археологічні розкопки під час реконструкції дороги. Науковцям вдалось виявити чимало цікавих та цінних знахідок, зокрема, дерев’яний водогін та дерев’яний оглядовий колодязь, фрагмент брукованої дороги XVIII сторіччя, та рештки дерев’яної будівлі, яка датується другою пол. XVIII – пер. пол. XIX ст.
