Слухай онлайн
Історія

Страшна історія єврейського гетто у Львові. Фото

На початку літа 1943 року нацисти оголосили Львів «вільним від євреїв».

У 1939-ому у Львові мешкало понад 100 тисяч євреїв, а це близько 30% усіх мешканців. Після німецької окупації залишилось 800 осіб! Деякі із них вижили завдяки тому, що понад рік ховались у міській каналізації (спогади про це є у книзі «Дівчинка у зеленому светрі», авторка - Кристина Хігер мала тоді 8 років).

Єврейське гетто у Львові було третім за розмірами у Європі. Організоване у двох найбідніших районах міста - Замарстинів та Клепарів. Українцям та полякам, які мешкали там, було наказано звідти переселитись. Територія гетто була обгороджена парканом і колючим дротом і, таким чином, ізольована від міста.

У гетто не вистачало води та харчів, медичного забезпечення, житла. Офіційні норми постачання взимку 1941-1942 рр. на одного дорослого становили: 700 гр. хліба на тиждень, 400 гр. муки та 100 гр. цукру на місяць. Це спричинило масове голодування та знесилення в’язнів. Восени 1942 р. тут поширилась епідемія тифу.

Працездатне населення гетто виконувало трудову повинність у Янівському концтаборі (тут вони працювали для німецьких промислових підприємств), а непрацездатних систематично знищували.

Нацисти регулярно проводили так звані «акції», коли людей відстрілювали цілими будинками і часто просто на вулицях. Під час однієї із найбільших облав в червні 1942-ого за два дні у гетто розстріляли 6 тисяч осіб!

Місцями масових страт євреїв окрім гетто у Львові стали Кривчицький ліс, Лисиницький ліс, околиці табору на вулиці Янівській і територія самого табору.

Костедробильна машина у Янівському концтаборі.
Костедробильна машина у Янівському концтаборі.
1/1

У Янівському таборі вперше на території Третього Рейху застосували костедробильну машину: спеціальні групи (переважно із євреїв) були змушені розкопувати масові захоронення і ліквідовувати сліди злочинів нацистів.

Спогади про те, що відбувалося із євреями у Львові під час Другої світової залишив рабин Давид Кагане, якого разом із сім’єю допоміг врятувати митрополит Андрей Шептицький, у книзі «Щоденник львівського гетто». Також у вільному доступі в мережі є книга українця Євгена Наконечного - очевидця тих подій - під назвою «Шоа у Львові».

Проект Локальна Історія.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");