4 грудня у Волинському краєзнавчому музеї відкрили виставку документів Миколи Коца – дисидента, правозахисника, політв’язня. Цього дня йому б виповнилося 87 років
Микола Коц залишив після себе багатий особистий архів. Документи, які дисидент збирав усе життя, нині зберігаються у Волинському краєзнавчому музеї, а працівники цієї установи зазначають, що потрібно ще багато часу щоб їх усі опрацювати. Лише невелику частину з них представили на виставці в одній із музейних зал.
Виставка присвячена 87-річчю від дня народження Миколи Коца та Міжнародному дню захисту прав людини. Вона представляє фотографії з особистого архіву, табірні нотатки та рукописні спогади, документи про переслідування радянською владою, зокрема копію вироку, протоколи зборів працівників різних установ Тернопільщини, на яких засуджували антирадянські дії дисидента, довідку про реабілітацію.
Є на виставці також матеріали, що свідчать про підтримку, яку Миколі Коцу в роки перебування на засланні в 70-х роках надавали міжнародні організації «Amnesty International» та Фонд Олександра Солженіцина. Як зазначив науковий співробітник музею Сергій Лис, фактично з того часу почалася співпраця Миколи Коца із правозахисними організаціями. У музеї представлено свідчення участі Миколи Коца в 90-х роках у діяльності української асоціації «Міжнародна амністія» (УАМА): його заяву на вступ до організації, перший загальноукраїнський статут УАМА, перші номери вісника УАМА «Контури» тощо. На виставці можна побачити також майстерно зроблені Миколою Коцом фотографії, що зображують побут на засланні.
Своїми спогадами про Миколу Коца під час відкриття виставки поділилися представники обласних відділень Всеукраїнського об’єднання ветеранів, Товариства політичних в’язнів і репресованих, а також редакції «Волинського монітора». Усі вони акцентували на тому, що він завжди говорив правду і не йшов на компроміси із совістю, все життя боровся за справедливість та українську державність. І все життя збирав документи. «Увесь вільний час присвячував пошукам та вивченню архівних матеріалів. Його квартира була схожа на музей – усюди полиці, заставлені різними документами», – зазначила голова громадської організації «Волинське обласне товариство політичних в’язнів і репресованих» Валентина Єгорова.
Довідка
Микола Коц народився 4 грудня 1930 р. у Гущі Любомльського повіту. Радянська влада репресувала його родину як куркулів. У період хрущовської відлиги Микола Коц здобув вищу освіту, після чого викладав у технікумах на Тернопільщині.
Восени 1967 р. його заарештували за антирадянську діяльність. Головним доказом звинувачення в «антирадянській агітації і пропаганді» стали листівки, які він розповсюджував у Тернополі, Хмельницькому, Кременці, Дубні, Луцьку, Нововолинську, Києві та інших містах. На них вмістив текст вірша «Українському братові», трансформованого з твору Василя Симоненка «Курдському братові».
У 1968 р. отримав сім років таборів і п’ять років заслання. «Вісім місяців сплило під слідством у внутрішній тюрмі КДБ, чотири роки – у Мордовії, двадцять сім місяців – на Уралі, п’ять – в етапах і на засланні у Сибіру», – писав пізніше у спогадах.
На Волинь повернувся в 1979 р. Довго не міг влаштуватися на роботу, пізніше змушений був працювати на будівництві.
У 1988 р. Микола Коц став членом Української гельсінської спілки, заснував і очолив її відділення на Волині. Був також співзасновником Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих (1989 р.) та Української республіканської партії (1990 р.). У 1994 р. вступив до української асоціації «Міжнародна амністія». Був членом редколегії видання «Волинська область. Реабілітовані історією» (2003 р.), автором численних статей і книг, серед яких – «Волинь у лещатах смерті» (у співавторстві з Леонідом Осауленком), «У лабетах червоних вампірів» «Розстріл в’язнів Луцької тюрми 23 червня 1941 р.» та «Схрони (бункери) Волині» (у співавторстві з Володимиром Засєкіним). Нині до друку готується книга, що міститиме листування Миколи Коца з іншими дисидентами, які відбували покарання в мордовських таборах.
Виставку «Микола Коц: український дисидент, правозахисник, політв’язень» можна оглянути в робочі дні Волинського краєзнавчого музею до 26 січня 2018 р. включно.
Наталя Денисюк
