В місті Ліберець (Чеська Республіка) на військовому цвинтарі Рупрехтіце відбулося урочисте відкриття відреставрованого пам'ятника воякам Гірської бригади Української Галицької Армії, які з 1920 по 1926 роки перебували в Ліберці в Таборі для інтернованих частин Української Галицької Армії. Про це йдеться у повідомленні УІНП.
Пам'ятник було встановлено на Ліберецькому військовому цвинтарі ще у 1927 році, проте у 1960-х роках, після ремонтних робіт на цвинтарі, пам'ятник зняли з постаменту. Скульптурна композиція відомого українського скульптора та художника Василя Касіяна, що зобразив тіло вбитого стрільця, над яким завмерли у горі дружина та дві доньки, протягом тривалого часу війни залишалася практично безіменною. Усі таблички, які ідентифікували скульптуру як пам’ятник українським воїнам, були колишнім комуністичним режимом знищені. Але люди все одно покладали до пам’ятника квіти як до пам’ятника невідомому воїну.
У вересні 2018 року, за фінансової підтримки Посольства України в Чеській Республіці, силами скульпторки Марії Вамберської за значного сприяння керівниці українського товариства Наталії Доценко та дослідників Ганни Величко та Сергія Перепічки, вдалося відновити оригінальні написи на пам’ятнику та списки похованих бійців.
У відкритті відреставрованої культурної композиції взяли участь Посол України Євген Перебийніс, гетьман Ліберецького краю Мартін Пута, мер Ліберця Тібор Баттіані, отець Іван Семотюк та хор греко-католицької церкви в Ліберці, у виконанні якого прозвучала насамкінець українська повстанська пісня. У своїй промові Посол наголосив, що відкриття цього пам’ятника – значна подія для всіх закордонних українців, адже українська держава нарешті на належному рівні починає вшановувати пам'ять своїх героїв, дбати про свої святині за кордоном та поважати свою історію.
Відтепер історичну справедливість відновлено й в Ліберці з’явилося ще одне українське місце пам'яті.
Довідка: У Ліберці знаходився Табір інтернованих частин УГА. Від 10 вересня 1920 року тут перебувала т. зв. група генерала Кравса, яка у серпні 1920 покинула фронт Армії УНР над Дністром і через Гуцульщину перейшла на Закарпаття (300 старшин і 500 вояків), та 130 старшин і вояків, що прибули з італійського табору полонених у Монте Кассіно.
У таборі виходив щомісячник "Український Скиталець", перше, рукописне, число якого вийшло в Ліберці 1 листопада 1920 року. Навколо журналу об'єдналися митці, більшість з яких раніше співпрацювали з прес-квартирою УГА, а саме: поручники Іван Іванець та Юліан Буцманюк, четарі Ярослав Фартух, І. Сарден, Михайло Бринський і Володимир Кобринський, хорунжий Василь Касіян, стрільці Василь Петрук, Степан Дзидз, Володимир Яценків, підхорунжий Онуфрій Пастернак. Редагував «Український скиталець» вояк Галицької армії Яків Голота.
