У межах заходів до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту йшлося, зокрема, про різнопланові комеморативні проєкти, покликані зберегти і передати пам’ять про єврейських та ромських жертв нацистської політики винищення, йдеться у повідомленнні на сайті УІНП.
Міжнародний проєкт «Захистимо пам’ять»
Проєкт спрямований на облаштування забутих масових поховань убитих під час Голокосту євреїв та ромів, щоб перетворити їх у місця пам’яті та інформації.
За час німецької окупації у 1941–1944 роках на території сучасної України внаслідок масових розстрілів було вбито понад мільйон єврейських дітей, жінок і чоловіків. Відтак, тут розташовані близько двох тисяч масових поховань. В окупований німцями частині України загинуло близько 12 тисяч ромів. Наразі документально зафіксовано 139 місць злочину проти ромського населення.
Євреїв та ромів вбивали й ховали у ярах та лісах, серед полів, у колишніх протитанкових ровах і піщаних кар’єрах. Сотні таких масових поховань до сьогодні не позначено, не захищено й занедбано.
Мета Міжнародного проєкту «Захистимо пам’ять» – належне поводження з масовими похованнями часів Голокосту. В Україні проєкт реалізовувався завдяки фінансуванню Міністерства закордонних справ Німеччини під патронатом Фонду Меморіал убитим євреям Європи у співпраці з Українським центром вивчення історії Голокосту.
У межах пілотного етапу проєкту в Україні, який тривав до 2015 року, 5 поховань на території Волинської, Рівненської та Львівської областей були облаштовані як гідні місця пам’яті.
З 2016 року у межах проєкту було облаштовано 15 місць пам’яті в основному на Житомирщині та Вінниччині. Три з них присвячені вбитим ромам.
<img alt="Фрагмент карти України, на якому позначені місця проєкту " Захистимо="" пам'ять".="" Три="" розташовані="" у="" Волинській="" області="" (Ратне="" Прохід,="" Ковель="" Бахів="" та="" Кисилин),="" одне="" –="" Львівській="" (Рава-Руська),="" на="" Рівненщині="" (Острожець).="" Сім="" місць="" Житомирській="" (Дівошин,="" Калинівка,="" Бараші,="" Колодянка,="" Любар,="" Бердичів="" Хажин,="" Іванопіль).="" А="" також="" п'ять="" Вінниччині="" (Самгородок,="" Плисків,="" Вахнівка,="" Липовець,="" Чуків)."="" data-cke-saved-src="https://uinp.gov.ua/storage/app/public/uploads/2022-02-04/11/XYr1643968510Vh0.png" src="https://uinp.gov.ua/storage/app/public/uploads/2022-02-04/11/XYr1643968510Vh0.png" style="border:0px;vertical-align:middle;width:640px;height:536px;">
Проєкт супроводжується історичним дослідженням, результати якого використовують у роботі зі школами регіонів, де розташовані місця пам’яті. Таким чином увага приділяється не лише самим місцям, а й історіям жертв. Освітня складова покликана спонукати вчителів, студентів та учнів до самостійного пізнання місцевої історії та мотивувати їх опікуватися облаштованими пам’ятними місцями.
Інформація про проєкт і дані взяті з брошури «Захистимо пам’ять. Захист та меморіалізація масових поховань часів Голокосту в Україні».
Графічний роман «Піжмурки зі смертю. Дитячі розповіді про недитячу історію»
Книга розповідає дітям історію Голокосту у Чернівцях.
Видання підготував Чернівецький музей історії та культури євреїв Буковини у межах спільного українсько-німецького проєкту «Вчимося пам’ятати». Графічний роман вийшов у видавництві «Дух і літера» у 2021 році.
До Другої світової війни Чернівці було багатонаціональним містом, а євреї становили найчисельнішу етнічну групу. У графічному романі про єврейську громаду міста на момент до початку війни, а також про переслідування євреїв німецькими військовими та румунською окупаційною владою, їхні ув’язнення в гетто, депортації, вбивства та спроби врятуватися розповідають двоє сучасних підлітків Еріка й Олексій під час свого знайомства з Музеєм історії та культури євреїв Буковини. Ця розповідь знайомить читача з життєвими історіями чотирьох свідків Голокосту Йосипа Ельгісера, Йосипа Бурсука, Герберта Рубінштайна та Мімі Тейлор (у дівоцтві Райфер), на дитинство яких випали випробування війни, окупації та репресій.
У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту в Україні вп’ятнадцяте відбувся щорічний круглий стіл «Українське суспільство і пам’ять про Голокост: наукові та освітні аспекти». Обговорення проводить Український центр вивчення історії Голокосту у співпраці з Ґете-Інститутом в Україні. Цього року у фокусі події була саме культура пам’яті про Голокост. Розмову можна прослухати у записі:
Також, як повідомляв УІНП, Держава Ізраїль нагородила ще сімох українських громадян званням Праведника народів світу. Цю нагороду вручають людям, які рятували євреїв у роки Другої світової війни. Церемонія нагородження відбулася у Національному музеї історії України у Другій світовій війні. Документи про присвоєння звання Праведників народів світу та медалі родинам вручив особисто Посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський.
Нагадаємо, що історії українців-рятівників збирають та оприлюднюють в межах окремого проєкту «Українці-рятівники. Марафон історій».
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначається щорічно 27 січня. Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України. Дату 27 січня обрали не випадково. Саме 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.
