Notice: Undefined index: volyn in /home/galinfo/web/galinfo.com.ua/public_html/lib/custom/mo_news_func.php on line 97
Новини України: Жорстоке вбивство: як російські окупанти вбили родину Шептицького
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Волинь

Жорстоке вбивство: як російські окупанти вбили родину Шептицького

Фото з Facebook Іван Матковський.
Фото з Facebook Іван Матковський.
Фото з Facebook Іван Матковський.
Фото з Facebook Іван Матковський.
Фото з Facebook Іван Матковський.
Фото з Facebook Іван Матковський.
1/3
80 років тому, 27 вересня, російські окупанти жорстоко вбили родину рідного брата митрополита Андрея Шептицького. Про це на Facebook написав дослідник Іван Матковський.
80 років тому, 27 вересня  у Прилбичах на Яворівщині було знищено родину Леона Шептицького, рідного брата Митрополита Андрея і о. Климентія. На одному із фото, Леон і Ядвіга Шептицькі із дітьми та гостями святкують у 1927 році срібне весілля - 25-ть років разом.
На іншому - стан будинку у Прилбичах у 1941 році. На той час, вбитими були господарі дому, а також їх син Андірй, застрілений у Катині. Інший син - Ян Сильвестр - у цей час був на каторзі біля Владивостоку. Чудом врятувалися доньки: Ганна і Єлизавета. Остання дожила до наших днів і померла у березні минулого року.
Нижче подаю перебіг подій у Прилбичах 27 вересня 1939 року:
У Прилбичі Червона армія увійшла 26-го вересня 1939 року. Цього ж дня маєток Леона Шептицького було оточено, а всіх його мешканців зачинено в різних кімнатах. Окрім господарів, у будинку перебували Ольга Фридрихова (1873–1952) та римо-католицький священик Маріуш Скібневський (1881–1939), професор Папського східного інституту в Римі. Наступного дня, 27-го вересня, зранку відбувся допит Леона та Ядвіги. Після цього їх вивели в кінець городу і вже біля викопаної могили вбили пострілами в голову. Так само було вбито о. Скібневського. Як пишуть дочки, вбивці планували знищити Леона і священика, а жінок зоставити у спокої. Однак Ядвіга Шептицька відмовилася залишити чоловіка, заявивши, що «я йду туди, де й мій чоловік іде». Коли їх вивели з будинку, то Шептицька затрималася біля фігури Матері Божої, щоби перехреститись. За це отримала удар у плечі від солдата, який їх конвоював. Донині не відома причина такої розправи. Рідні припускали, що, можливо,
о. Скібневського поплутали з о. Климентієм: обидва були худі й високі. На цей час о. Климентій уже був призначений екзархом Росії та Сибіру. І хоча все це діялося таємно, та пізніше виявилося, що в найближчому оточенні Шептицьких не бракувало російських шпигунів.
Коли брати Шептицькі дізналися про трагедію, о. Климентій із братами-студитами вибралися зі Львова кінним возом, щоби привезти труни й поховати мучеників за християнським обрядом. У Прилбичах більшовики загородили їм дорогу,
повідомивши, що їх не пустять на територію маєтку Шептицьких. Закопавши порожні труни в саду місцевого священика, студити повернулися до Львова. Тіла лежали на землі понад тиждень, бо люди боялися їх хоронити. Згідно християнського обряду, вбиті у маєтку у Прилбичах були похоронені аж у липні 1941 року.
Фото з архіву родини Шептицьких.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ