У Львівській міськраді заявили про крадіжку 17 комунальних приміщень загальною площею близько 4 тис. кв. м. Найцікавіше, усім очевидно, що йдеться про зухвалу крадіжку, однак повернути майно законному власнику - громаді міста, схоже, не вдасться. Правоохоронці, суди, виконавча служба банально не виконують своїх функцій - стверджують посадовці міської ради.
Зокрема, прес-служба Львівської міської ради написала: "В листопаді 2016 року управління комунальної власності виявило, що приміщення, які перебували у комунальній власності, перебувають у праві приватної власності фізичних та юридичних осіб. Відтак, звернулося в правоохоронні органи для вжиття заходів з метою повернення цих нежитлових приміщень у власність міста. Зараз проводиться досудове розслідування в об’єднаному кримінальному провадженні. І якби був накладений арешт на ці приміщення в рамках кримінального провадження, це б значно пришвидшило процес повернення майна у власність міста. Загальна площа таких викрадених приміщень становить близько 4000 кв. м.
Інформація про те, що на комунальні приміщення зареєстроване право приватної власності фізичних та юридичних осіб, підтвердилася й інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухома майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна. Відтак, управління звернулося в правоохоронні органи (Прокуратура Львівської області, Національна поліція, Служба безпеки України) з метою повернення цих нежитлових приміщень у власність міста.
Зокрема, це такі приміщення:
пл. Св. Теодора, 5, площею 25,9 кв. м.;
вул. Стецька,11, площею 339,3 кв. м;
пр. Свободи, 49, площею 33,8 кв. м.
вул. Б. Хмельницького, 37, площею 19,7 кв. м., 10,5 кв. м.
вул. Свєнціцького, 7, площею 382,6 кв. м.
вул. Зелена, 202, площею 238,7 кв. м.
вул. Дністерська 16, площею 597,9 кв. м.
вул. Півколо 14, 4 цілісні майнові комплекси.
вул. Сихівська 14, площею 671, 7 кв. м.
вул. Старознесенська, 194, площею 104,6 кв. м.
вул. Кониського, 1, площею 36,6 кв.м.
вул. Личаківська, 47, площею 105, 8 кв. м.
вул. Пекарська, 93, площею 135,4 кв. м.
вул. Мазепи, 11, площею 69, кв. м.
вул. Шота Руставелі, 24, площею 61,6 кв. м.
вул. Лазаренка, 25, площею 106,4 кв. м.
вул. Левицького, 22 площею 38,9 кв. м.
Слід зазначити, що практично в кожному з об’єктів, які незаконним чином вибули з комунальної власності, є орендарі (наприклад вул. Старознесенська,194, вул. Дністерська, 16), є Ухвали про проведення аукціону (наприклад вул. Стецька,11, Левицького, 22), була реєстрація комунальної власності (наприклад вул. Зелена, 202).
«Викрадення об’єктів відбуваються за різними схемами – це висвітлювалося неодноразово в ЗМІ, проте нонсенс полягає в зухвалій беззаконності, безчинності та кількістю ресурсів, залучених для реалізації таких схем. Право приватної власності на значну кількість приміщень, які перебували у комунальній власності та не відчужувались управлінням комунальної власності у встановленому законом порядку, зареєстроване за громадянами Мальковою Л.М., Сандул І.Г. та Андрієвським Р.О. Вказана інформація підтверджується й інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», - зазначає Інна Свистун, начальник управління комунальної власності ЛМР.
Також одиничні випадки незаконного заволодіння комунальним майном реєструється за ПП Шрифт та ін.
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у об’єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016140000000239 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4.ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою). Юридичний департамент Львівської міської ради, згідно з Ухвалою № 777 від 14.07.2016 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», вживає всі заходи щодо повернення кожного нежитлового приміщення в комунальну власність.
«Залежно від способу привласнення приміщень, в нас є два методи дії – якщо право власності на приміщення закріплювалося на підставі рішення суду, то ми ці рішення оскаржуємо. Якщо право власності реєструвалося нотаріусом на підставі підроблених розпоряджень, ми подаємо позови про витребування майна з чужого незаконного володіння. Роботу ускладнює те, що в процесі вже судових засідань, навіть при наявності ухвал про забезпечення позову, і в подальшому відбуваються перепродажі приміщень. Наприклад, по вул. Дністерській, 16 було рішення про забезпечення позову. І за цей час, поки рішення було внесене в реєстр, відбулося відчуження приміщення. Вчора вкотре наклали забезпечення позову, і змінили позовні вимоги. По приміщенню на вул. Св.Теодора, 5 була подана позовна заява і приміщення вже було повернуте у власність громади, але через те, що арешту не було, приміщення було перепродане. Ми знову звернулися з позовом до суду.
Вже є рішення судів про накладення арештів у рамках кримінального провадження, але на окремі приміщення. Ми зверталися і будемо звертатися про накладення арешту в рамках кримінального провадження на всі відчужені приміщення. Тобто наша робота зосереджена не на збільшенні кількості позовів, а на тому, щоб втримати те, що подали», - пояснює Гелена Пайонкевич, директор юридичного департаменту ЛМР.
Основні схеми привласнення – дві. Перша – через суди. Між особами створюється штучний спір. Суд, не до кінця з’ясувавши, хто справжній власник цього майна, закріплює право власності за новим власником. А нотаріус вже цілком законно вносить дані до реєстру. Друга – за допомогою «чорних нотаріусів». Існує через те, що в країні є два реєстри: старий паперовий, який існував до 2013 року, і новий – електронний. Але дані не були перенесені зі старого в новий. Наприклад: Нотаріус здійснив реєстрацію на підставі реєстраційних посвідчень Львівського обласного ДКП «Бюро технічної інвентаризації» від 1997 року. В свою чергу ці посвідчення БТІ були видані згідно з розпорядженнями Галицької районної державної адміністрації ЛМР, також від 1997 року. Таким чином приміщення на вул. Півколо, 14 (375.7 кв. м), вул. Ярослава Стецька, 11 (339,3 кв. м) та вул. Свєнціцького, 7 (382,6 кв. м) з’явились в електронному реєстрі як власність фізичної особи. При тому в БТІ мала б бути інформація, що це була комунальна власність. Щодо приміщення на вул. Стецька, 11, є запис від 2004 року про реєстрацію майна за Львівською територіальною громадою. Окрім того, відчуження майна відбувається згідно з рішенням сесії ЛМР, а не за розпорядженнями адміністрації.
В ході судового розгляду суд здійснював забезпечення позову, юридичний департамент скеровував такі ухвали в Державну виконавчу службу для накладення арештів. Проте й досі вкрадені об’єкти легко та просто відчужуються, оскільки виконавча служба не наклала арешти на майно (наприклад, ситуація по вул. Дністерській, 16), або ж наклала не на ті об’єкти (наприклад, ситуація по вул. Свенціцького, 7, пл.Теодора, 5).
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області було подано клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження, однак ухвалою Галицького районного суду м. Львова (Суддя Городецька Л.М.) від 01.12.2016 року, а також повторно від 21.12.2016 року в задоволенні клопотання було відмовлено. «Тому майно, яке вибуло незаконно з комунальної власності, і надалі відчужується шахрайськими методами, оскільки суд не вважає за необхідне накласти арешти на все майно. Спершу суд відмовив взагалі без пояснень, а потім наголосив, що ці об’єкти не визнані речовими доказами. Проблема незаконного вибуття з комунальної власності зумовлена і тим, що дозволена реєстрація права власності нотаріусами. Тепер кожен нотаріус може здійснити реєстрацію правочину щодо вибуття з комунальної власності м. Львова і в Києві, і в Луганську. Нотаріуси не перевіряють попередніх власників майна і безперешкодно реєструють об’єкти на нових власників (наприклад, вул. Зелена, 202)», - пояснює Інна Свистун, начальник управління комунальної власності ЛМР.
За її словами, таке зухвале безчинство щодо комунального майна і надалі відбувається. Майно територіальної громади і далі незаконно відчужується. Під час судових засідань по справі щодо вул. Дністерська,16 вже новий нотаріус Новосад вчиняє реєстраційну дію – і знову відбувається перепродаж комунального майна. «Важливо, щоб і суди, і виконавча служба виконували ті повноваження, які на них покладені чинним законодавством», - додає Інна Свистун".
