Без Бога військо не може існувати, якщо військовослужбовець може влучно використовувати свої бойові навички тоді капелан зобов’язаний підіймати бойовий дух та боєздатність армії словом. Покликання будь-якого священика – бути духовним лідером, моральним авторитетом.
«Капелан завжди повинен бути поруч, вміти вислухати та допомогти військовослужбовцям та їхнім сім’ям, супроводжувати їх у духовному зростанні. На мою думку головним завданням капеланів є гармонізація стосунків між командирами та особовим складом. Коли ти живеш з військовослужбовцями, вникаєш у їх побут та проблеми, тоді ти завойовуєш авторитет. Щоб у вільний від служби час воїн знав, що капелан завжди знайде для нього час», – говорить військовий капелан Нацгвардії отець Сергій Лівончук.
Священицький стаж отця Сергія – 17 років. За його спостереженнями, військо, а тим більше війна, дуже сильно впливає на світогляд людини.
«Згадую Луганськ, коли з протилежного берега річки Сіверський Донець по кілька раз в день відбувалися обстріли.
Це було морально важко, а з моєї сторони важливо було повернути віру бійцям, показати, що рано чи пізно це скінчиться: і бойове чергування, і війна. В кінці тунелю є світло – це Господь Бог, який любить його і не покине», – розповідає священик.
Важливо розуміти, що ми на своїй землі, у нас немає іншої Батьківщини. У нашій країні має бути мир, і ми покликані для того, щоб цей мир встановити.
