Слухай онлайн
Історія

5 березня 1860 року народився Ярослав Окуневський

Як інформує прес-служба Генерального штабу ВМС ЗСУ, 05 березня 1860 року народився Ярослав Іполитович Окуневський.
Ярослав Іполитович Окуневський

Ярослав Окуневський — військово-морський лікар, громадський і військовий діяч, письменник, адмірал Австро-Угорської імперії, голова Державної медичної місії ЗУНР.

По завершенню навчання на медичному факультеті Віденського університету, де був головою товариства ʺСічʺ, служив корабельним лікарем військового флоту Австро-Угорщини (Хорватія, м. Пула). Під час 30-річної служби брав участь у далеких походах на кораблях ʺАврораʺ, ʺМінерваʺ, ʺРадецькийʺ, ʺКайзер Франц Йосиф Іʺ, побував у країнах Африки, у Китаї, Гімалаях, на Цейлоні, в Греції, Османській імперії та інших країнах. Досконало опанував медичні та військові науки, знав географію навігацію, історію, вільно володів 4 мовами.

Опрацював перший статут медичної служби військово-морського флоту, який згодом був покладений в основу статутів багатьох держав. З 1914 року — генерал-майор морської медичної служби.

На початку Першої Світової війни — адмірал головного штабу флоту, Головний лікар та начальник Головного медичного управління штабу ВМС Австро-Угорської імперії.

Став першим українцем — кавалером Рицарського хреста Франца-Йосипа, ордена Рицаря іспанської королеви, французького ордена Почесного легіону, китайського імператорського ордена Дракона та ще багатьох високих нагород різних держав. З проголошенням Західно-Української Народної Республіки очолив Державну медичну місію ЗУНР у Відні, акумулює збір коштів для молодої держави і відправляє чотири санітарних ешелони для Української Галицької армії.

В період 1919—1922 рр. — головнокомандувач у санітарних справах Державного Секретаріату ЗУНР. Організує забезпечення військ УНР, у тому числі Дивізії морської піхоти М.Білинського, за власні кошти організував доставку 4-ох ешелонів медикаментів і військово-медичного майна. Сприяв у відправці з Адріатичних портів флоту Австро-Угорщини вихідців з Західної України для комплектування полків морської піхоти УНР.

Після поразки визвольних змагань повертається в рідні краї, де підтримував діяльність громадських організацій ʺПросвітаʺ, ʺСічʺ. Помер 24 жовтня 1929 року, похований у родинному склепі на цвинтарі в Городенці.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");