Учора, 27 серпня, на Львівщині у місті Дрогобич відбулось щорічне нагородження лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка.
Інформаційна агенція Гал-інфо як інформаційний партнер відвідала захід та підготувала фоторепортаж, а також записала відеокоментарі учасників заходу.
Директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус розповів, що світова пандемія COVID-19 повпливала на організацію заходу, але маючи палке бажання вручити премію гідному лауреатові, організатори все ж змогли провести свято на високому рівні.
"Карантині обмеження, спричинені поширенням короновірусу, призвели до кількох змін в організації проведення Премії. Зокрема, ми змушені були перенести засідання журі, які традиційно відбувались у столиці Австрії — у Віденському університеті, до Дрогобича.
Цьогоріч, вперше в історії премії, міжнародне журі засідало у Дрогобичі і мало подвійний формат. Тобто десятеро були на засіданні, а ще двоє працювали дистанційно в режимі онлайн.
Ми дуже цінуємо ім’я Івана Франка, тому докладаємо максимальних зусиль, аби усе відбувалось чесно, прозоро та справедливо", — зазначив Ігор Курус.
Як зауважив Ігор Курус, робота цьогорічного переможця є піонерською роботою в українській гуманітаристиці, адже ще ніхто ніколи не досліджував дитинство XVII ст. . до того ж, як правило, у роботах такого зразку згадують дітей як нещасних сиротинок.
Натомість професор Ігор Сердюк показав дитинство як глибоке соціальне явище. яке понад те, протистояло імперській навалі, яку чинила імперська росія на території Козацької України.
У розмові з журналістами Гал-інфо доктор історичних наук НАН України, професор Віктор Брехуненко зазначив, що лаурета обирали поміж трьох достойних науковців-гуманітів:
- монографія «Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література» директора Інституту Івана Франка НАН України ЄВГЕНА НАХЛІКА (Україна);
- монографія «Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст.»доктора історичних наук, професора кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка ІГОРЯ СЕРДЮКА (Україна);
- монографія «Beau Monde on Empire’s Edge: State and Stage in Soviet Ukraine» («Бомонд на краю імперії: держава та сцена в радянській Україні») професорки історії Стетсонського університету МЕЙГІЛ К. ФАУЛЕР(США).
"Ця премія є однією з найповажніших в Україні. Нагорода надзвичайно престижна серед науковців та має міжнародний характер. І це символічно відбиває особливості постаті Івана Франка, який був великим енциклопедистом, який був людиною світу, вписував українство у світові контексти.
Премія, яка заснована як приватна ініціатива ,вона відбиває підходи Івана Франка до української справи, до її місця у ширших контекстах.
Цьогоріч це вже п’яте нагородження, п’яте присудження премії імені Івана Франка. Лауреатами попередніх років були як представники української інтелектуальної спільноти, так і іноземці, як також працюють на полі дослідження українського минулого.
У сфері історії літератури, мовознавства, психології. Імені надзвичайно приємно, що праці, які були висунуті на цьогорічну премію Франка, які ми обговорювали з членами журі упродовж попередніх двох днів, вони напрочуд гідні, знакові для гуманітаристики.
І лауреат, якого ми обрали зробив гідний внесок у розвиток українства та української науки", — розповів професор Віктор Брехуненко.
Лауреат цьогорічної премії Ігор Сердюк про свою перемогу дізнався лиш під час церемонії, для нього як для гостей урочистого заходу — це було несподіванкою, хоче він і вірив у свої сили.
Стало відомо ім’я лауреата Міжнародної премії ім. Івана Франка 2020
Про що книга «Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині XVІІІ ст.» автора Ігор Сердюк
Автор досліджує минуле козацької України не через героїку чи політичні перетворення, а через життя справді «маленької людини». Основними її персонажами є немовлята, учні ремісників і наймити, школярі й сироти, малолітні волоцюги та жебраки, байстрюки і нащадки старшини. У фокусі дослідження – долі окремих дітей, але найперше – збірний образ дитинства й уявлення про нього, котрі побутували в суспільстві Гетьманщини. Як це суспільство структурувало дитячий вік, як ставилося до народження і смерті дитини, як уявляло долю її душі у засвітах? Зрештою, що тоді мали на увазі під поняттям «багатодітність», як намагалися розв’язати проблеми з безпліддям, як відбувалися дорослішання і соціалізація дитини?
Відповіді на ці та інші запитання представлені на сторінках монографії. Видання розраховано на фахівців та всіх, хто цікавиться історією дитинства і родини, Гетьманщини, соціальною історією.
Додамо, що для гостей заходу заспівала Марія Бурмака.
