Notice: Undefined index: volyn in /home/galinfo/web/galinfo.com.ua/public_html/lib/custom/mo_news_func.php on line 97
Новини України: 23 лютого - сто років брехні та вигадане в Росії свято
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Волинь

23 лютого - сто років брехні та вигадане в Росії свято

Сто років тому, 23 лютого 1918 року, новоутворена армія російських більшовиків зазнала поразки від німецьких військ під Нарвою. Пізніше, у 1938 році, диктатор Йосип Сталін вирішив переписати історію. Саме так з'явився міф про «перемогу над німцями» у 1918 році та російський «День защитника отечества».

У січні 1918 року Рада народних комісарів СРСР видала Декрет про створення Робітничо-селянської Червоної армії (РСЧА). Відтак на фронті почався запис добровольців.

16 лютого німецьке командування офіційно попередило росіян про те, що тимчасове перемир’я закінчилося. Зрештою німецький наступ був стрімким, адже за добу вони долали до 50 км і при цьому не зустрічали жодного спротиву з боку росіян.

 Новостворена комуністична армія не виправдовувала надії радянського керівництва.

Отож 23 лютого 1918 року Робітничо-селянська Червона армія зазнала першої нищівної поразки від військ Кайзера під Нарвою.

У радянській газеті «Правда» за 25 лютого навіть Ленін визнав ганебну поразку РСЧА:

«Болісно-ганебні повідомлення про відмову полків тримати позиції, про відмову захищати навіть Нарвську лінію, про невиконання наказу знищити все і вся при відступі; не говоримо вже про втечу, хаос, безрукість, безпорадність, нехлюйство. У Радянської республіки немає армії…»

«Доблесні» більшовики здали Нарву німцям практично без бою. Ще до початку серйозних бойових протистоянь більшовики просто втекли з міста. Революціонер і матрос Павло Дибенко, якого вважають «хрещеним батьком» цього свята, насправді був звичайним дезертиром і утікав із Нарви. Для Росії цей день став практично днем капітуляції і успіхом військ Кайзерівської Німеччини.

Вранці 23 лютого німці пред'явили росіянам ультиматум про умови миру. Відтак радянські окупанти повинні були визнати незалежність Латвії, Литви, Естонії, Фінляндії та України та підписати з Україною мирний договір.

Над ультиматумом члени ЦК довго не думали і того ж дня погодилися на умови німців. Остаточно росіяни капітулювали 3 березня 1918 року, коли цілковито на німецьких умовах був підписаний Брест-Литовський мирний договір.

Такий варіант історії не влаштовував вище керівництво радянської окупаційної влади. Саме тому з часом поразку змінили на «перемогу». Так з'явилася абсолютно вигадка про те, як «героїчні захисники» перемогли німців. Вигадку втілили у «святі» День Радянської Армії чи «День защитника отечества».

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ