Популяризація української літератури – це важливий аспект розвитку культури. Однак у книгарнях, у соцмережах домінують твори зарубіжних авторів. Чому так відбувається? Які фактори впливають на ці тенденції? Ці питання буде розглянуто у цій статті.

Фото: Depositphotos
У грудні 2024 року Уряд України започаткував “єКнигу” для популяризації та підтримки українських книговидавництв. Це разова грошова виплата для 18-річних. Український інститут книги опублікував 50 найпопулярніших творів, які купували за цією програмою у січні.
“82% книжок топу – це книги зарубіжних авторів. Фавориткою стала Коллін Гувер, чия книжка стоїть на першому місці, а загалом в топ-50 потрапило 5 творів авторки”, - йдеться на сайті Українського інституту книги.
У цей перелік потрапило лише 9 творів українських авторів. Серед них: “Так ніхто не кохав: Антологія української поезії про кохання”, “Я бачу, вас цікавить пітьма” Ілларіона Павлюка, “Танці з кістками” Андрія Сем’янківа, “Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією” Володимира Станчишина.
Виникає запитання: чому навіть за умов фінансової підтримки молодь обирає переважно іноземних авторів?
Частина причин пов’язана з освітнім підходом. Бібліотекарка Львівської обласної бібліотеки для юнацтва Олена каже, що зараз у школі дітям нудна українська література. Це через підхід, навчальну програму. Зазвичай, учні звикли, що автор це той, який помер і є тільки в шкільному підручнику. Проте це не так і Олена вважає, що частина роботи бібліотеки — сказати, що поет, письменник живий.
“Як ми вчимо літературу? Народився писав, помер. На мою думку, за таким принципом ти нічого не будеш читати і нічого тобі не буде подобатися. В кожного письменника, поета можна знайти, які б він не був серйозним, можна знайти ті речі, які цікаві і не будуть такими оплакувальними, сумними“, - розповідає бібліотекарка Олена Щепіль.

У Львівській обласній бібліотеці є окремий відділ, який співпрацює з школами, коледжами. Олена розповідає, що є знакові події впродовж року і відповідно до них працівники проводять події. Інколи це зустрічі з сучасними українськими письменниками, а інколи розповідають цікаві факти з життя авторів минулого, про які не написано в підручнику. Таким чином це заохочує дітей, молодь до прочитання книг.
Проте освітній підхід це не єдина проблема. Керівник книгарні КСД Сергій каже, що українська література популярна серед читачів, але вибір дуже маленький. Проблема також з тиражами, оскільки іноді популярні книги видають в малій кількості, і їх розкуповують дуже швидко.
“Якщо книга хороша, вона буде продаватися вже постійно, тобто буде лонгселером. З нових таких українських лонгселерів це Ілларіон Павлюк “Я бачу вас цікавить пітьма”. Також до таких авторів належать Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Сергій Жадан. Тобто це якісна література. Можливо, вона вже не продається великим накладом, але продається постійно”,- каже Сергій
Зокрема, керівник книгарні КСД зазначає, що українські читачі переважно обирають такі жанри: фентезі, реалістична проза, класична література, квір-література. Старше покоління однозначно любить тих авторів, яких вони читали колись раніше, які були популярними письменниками 20 років тому. До прикладу: Андрій Кокотюха, Василь Шкляр, Люко Дашвар.
Сергій каже, що є ще одна проблема популяризації української книги: книгарні, в яких не дуже пропонують та рекомендують нашу літературу.
“Книгарні це основне місце, на мою думку, де можна популяризувати українську літературу. Тому потрібні продавці-консультанти, які читають, люблять, розуміють і рекомендують її людям”, - зазначає Сергій.
На думку книжкової оглядачки Ольги Бабишеної, одна з проблем – хибне уявлення, що закордонна література апріорі якісніша, а українська література нібито менш якісна або менш цікава. Проте останнім часом це змінюється, завдяки популяризації сучасних українських письменників.
“Крім того, видавництва часто надають перевагу перекладним творам, адже це економічно вигідніше: ризики менші, а зацікавлена аудиторія вже сформована. Як наслідок, більше ресурсів витрачається саме на просування іноземних авторів”, - каже Ольга.

Оглядачка зазначає, що саме буктокери формують книжкові тренди, і багато читачів купують книги саме через їхні рекомендації. Якщо вони активно просуватимуть українських авторів, попит на них зросте.
“Книжковий ринок зараз активно розвивається і, підтримуючи початківців, ми, як читачі, можемо показати видавництвам, що вони нам цікаві і їх потрібно видавати більше. Я б радила звернути увагу на Юлію Нагорнюк (“Діва, матір і третя”), Рустема Халіла (“Часу немає”) і авторів нонфіку, яких видає “Віхола””, - зазначає Ольга.
Книжкова блогерка Ліза Сусік, вважає, що молодь, щоб отримати відгук на книжку від інших читачів заходить у Tik Tok.
“І більше довіра до відео, де хтось плаче над книжкою, чи сміється. Люди дуже реагують на емоції, оскільки всі хочуть отримати емоції від книжки”, - додає Ліза

На запитання: “Чому на просторах інтернету переважно рекомендують закордонних авторів?”, книжкова блогерка відповіла, що вони популярніші за українських та у них кращий маркетинг. До того ж вони видають свої книги англійської, а це міжнародна мова.
“Додам, що закордонна література набагато ширша. До прикладу, я знаю лише один український ромком, а на закордонному ринку їх дуже багато. Також чула, що серед авторів є проблема, що вони одразу хочуть написати щось велике, але насправді можна писати і розважальну літературу, яка може стати бестселером”, - каже Ліза.
Окремої уваги заслуговує питання впізнаваності українських письменників. Деякі автори активно ведуть соціальні мережі та більше комунікують з аудиторією, а інші менш публічні. Українські автори змушені конкурувати з відомими, добре розкрученими іноземними іменами.
“Коли виходить перекладена книжка, уже можна глянути відгуки й оцінки, сформувати очікування. Українських письменників, особливо дебютантів, часто побоюються купувати”, - ділиться письменниця Юлія Нагорнюк.

Автор Сергій Скришевський розповідає про ще одну проблему, з якою можуть стикнутися письменники. Якщо говорити про жанри, а саме про квір-літературу, у якому він працює.
“Деякі читачі досі бояться купувати її через страх осуду з боку батьків або близьких людей, які можуть мати гомофобні погляди”, - розповідає Сергій.

Письменник каже, що книжкові клуби однозначно допомагають поціновувачам літератури знайти однодумців та дізнаватися про книги через рекомендації інших.
На думку Юлії Нагорнюк, чим більше говорять про книжку, то краще. Будь-які відгуки й обговорення сприяють впізнаваності автора, а книжкові клуби часто заохочують виходити за рамки типових уподобань, пробувати нове, по-іншому дивитися на прочитані книжки. Юлія стверджує, що соцмережі формують бренд письменника.
“Вони скорочують відстань між автором і читачем, дають емоційну прив’язку, допомагають набирати і розширювати читацьку аудиторію. Водночас соцмережі також можуть відвернути читача від письменника. Наприклад, коли автор дозволяє собі некоректні висловлювання, утиски, мізогінію тощо”, - додає Юлія.
Про важливість соцмереж також говорить письменник Сергій Скришевський. Завдяки TikTok про нього дізналося видавництво «Прометей», й їх віра у його дебютну книгу «У Штормовому – штиль» допомогла повноцінно розпочати шлях письменника. Він каже, що найкраще розповідати про свою творчість таким чином, який на вашу думку найкраще допоможе зацікавити ту аудиторію, якій відгукнуться ваші книги. Немає одного універсального підходу, усе залежить від жанру та читачів, які цікавляться таким жанром.
“Для мене комунікація з читачами це про щирість та відкритість, я обожнюю спілкуватись читачами, адже це дуже надихає”, - додає Сергій
Водночас письменниця Євгенія Кузнєцова зауважує, що присутність у соціальних мережах не завжди є вирішальною.
“ Є чудові письменники, які взагалі не присутні в соцмережах і їхньому "бренду" це ніяк не заважає. Для мене соцмережі - це постійна тренажерна зала, де я пишу те, що ніколи не стане книжками”, - додає авторка.

Щодо книжкових клубів Євгенія Кузнєцова також відгукується позитивно. Каже, що це чудовий тренд, який справді популяризує читання.
“Книжкові клуби не тільки виховують кращих читачів, але й формують звичку читати, бо ти відчуваєш перед спільнотою обовʼязок прочитати, за що взявся”, - зазначає Євгенія.
На запитання : “Що заважає популяризації української книги?” авторка відповіла, що тривалий час однією з найбільших перешкод була російськомовна література.
“Найбільше заважала російська книга. Зараз із викликів лишився російський інфопростір і піратські версії книжок, які постійно зʼявляються онлайн. Багато читачів щиро не розуміють, чому не варто їх читати”, - ділиться Євгенія.
І хоча письменниця зізнається, що давно не працює в комунікаціях, вона вважає, що найкраще книжки популяризуються тоді, коли про них сперечаються і говорять, або радять друзі одне одному.
Безумовно є багато причин, які стають на заваді популяризації української літератури. Це і застарілі підходи в освіті, і обмежена пропозиція на книжковому ринку, і часом не сприйняття певного жанру, і слабка промоція з боку книгарень та видавців. Сучасна українська література потребує більшої присутності в публічному просторі, щоб читачі відкривали для себе нові імена і мали можливість сформувати свою думку без зовнішнього впливу трендів.
Нагадаємо, раніше Гал-інфо поспілкувалось із письменником-фантастом Володимиром Кузнєцовим, який детально розповів про те, яка ситуація в Україні з фентезі та науковою фантастикою і що потрібно враховувати письменникам-початківцям.
Романів Ольга
