Почали роботу три роки тому, і вже тоді дослідників вразив поховальний інвентар – більш притаманний території балтійських країн.
Місця проживання балтійських племен, яких Ярослав Мудрий розселяв уздовж річки Рось для оборони київських земель, про це інформує 5 канал.
Унікальні об'єкти, які поки що знайшли лише в одному місці на території України, уже третій рік поспіль досліджують археологи на Київщині. Роблять це у співпраці з польськими дослідниками. Більше розповість Петро Троць.
На розкопках нова цікава знахідка. Розчищаючи давнє поховання дитини, археологи фіксують у шарі ґрунту металевий предмет. Що саме – поки що незрозуміло.
Поховання, яке досліджують археологи, – уже 62-ге на могильнику 11 століття, виявленому між селами Острів та Пугачівка. Почали роботу три роки тому, і вже тоді дослідників вразив поховальний інвентар – більш притаманний території балтійських країн.
"Здебільшого пам'ятка грабована. Через те, що невелика глибина поховань – від 25 сантиметрів до максимальної 85 – більшість поховань із великим металом кольоровим уже грабовані. Нам залишається докопувати ноги, тому подібне. Прокопуючи, ми бачимо кістки з зеленим окисом: видно, що метал був, але він уже вийнятий", – пояснює археолог Андрій Сорокун.
Ще одне відкриття дня – горн для виготовлення посуду часів Черняхівської культури, який використовували більш як півтори тисячі років тому. Раніше археологи лише тричі натрапляли на такі об'єкти.
За п'ятсот метрів по прямій через Рось – інше місце для досліджень. Польські студенти-археологи з Ряшівського університету на лівому березі шукають житла людей, які ховали своїх померлих на іншому боці річки.
Такі пам'ятки, як городище біля села Сухоліси, створювались за часів Ярослава Мудрого для оборони рубежів київських земель. Князь після вдалих походів розселяв підкорені народи уздовж річки Рось, яка була порубіжжям із кочівницьким світом. Так тут з'явилися балти, яких зараз досліджують археологи.
"Про такі переселення нам говорять літописні джерела, маємо тепер підтвердження археологічні, що тут розселяли людей з інших регіонів. І нас цікавить, як змінювалася культура людей на такому пограниччі. Чи ті балти довго трималися своїх звичаїв, скільки поколінь це тривало, чи може переймали місцеві традиції? Сподіваюся отримати тут відповіді на це", – зауважує співробітник ряшівського університету Міхал Дзік.
Серед студентів із Польщі є й українці. Павло – уродженець Львівської області, у Ряшеві хлопець відучився вже два роки. Каже, на цю поїздку зголосився одразу, хоч були й інші варіанти для досліджень.
"Був вибір: Чехія, Молдова, Франція. Але і так матиму ще час на практику, а зараз хотілося повернутися до України. Тим більше, сказали, що копатимуть балтське городище. І це більш цікаво, ніж віддалені від нас місця", – переконує студент Павло Козак.
Окрім досліджень балтських пам'яток, у польських археологів є ще одна мета – пошуки поселень літописних ляхів, яких Ярослав Мудрий теж розселяв на Пороссі. Поки що жоден такий об'єкт науковці не знайшли.
