Слухай онлайн
Історія

Археологи показали артефакти знайдені у столиці Скіфії

У Котелевському районі розташований один з найдивовижніших феноменів давнини - грандіозне городище скіфської доби - Більське. Унікальну пам’ятку, про яку згадував свого часу «батько історії» грек Геродот, науковці вважають поряд з легендарною Троєю, стародавнім Вавілоном, єгипетськими пірамідами, Кам’яною могилою, Стоунхенджем та багатьма іншими культурними об’єктами надбанням усієї людської цивілізації. Адже Більська фортеця кінця VIII-початку III століть до нашої ери - доби Раннього Залізного віку - не мала рівних у Європі.
Розкопки. Фото - Історико-культурний заповідник "Більськ".

Її площа - близько 5 тисяч гектарів - у 60 разів була більша за знамениту Трою, у п’ять разів перевищувала територію Вавілону часу розквіту, про це повідомляє телеканал "Центральний". 

Більське городище було більшим, ніж такі сучасні обласні центри України, як Луцьк чи Рівне, Ужгород чи Тернопіль. Вже понад 100 років його територію досліджують науковці з різноманітних вітчизняних та зарубіжних археологічних експедицій. Зокрема, днями звідти повернулися студенти та співробітники Полтавського Національного педагогічного університету імені Володимира Короленка. 

Цього року увага археологів була прикута до мальовничої місцини городища - урочища Озеро, що за два кілометри від села Більськ. Тут виявлено чимало нашарувань, починаючи від епохи бронзи, скіфської доби і до XVII-XVIII століть. Але об’єктом цих досліджень стало поселення епохи ранніх слов’ян пізньозарубинецької культури I-II століть нашої ери. Незважаючи на те, що на 80-ти квадратних метрах розкопаних площ не виявлено житла чи господарських об'єктів, археологам все ж пощастило знайти кілька цікавих артефактів. Це, зокрема, дві давньоримські фібули.

У Більську археологи виявили давні поховання з прикрасами та рідкісною мушлею каурі

Як зазначив археолог, керівник експедиції Роман Луговий:

"Можливо, їх порівняти можна з булавками. Але це вже римська традиція, яку принесли на нашу територію мода римських легіонерів. Цікаво, що ці речі можуть чітко датувати саме поселення - 2 половина другого століття, це кінець Мармоканських війн, і воїни після них починають розходитися і приносять такі фібули воїнського типу".

За словами археолога, фібули, якими римські легіонери застібали свої плащі, - досить рідкісні знахідки на полтавських просторах. А ще одну бронзову знахідку доведеться ідентифікувати. Цей невеличкий металевий фрагмент, можливо, - частина люстерця або якоїсь прикраси. Звісно, це не всесвітньо відоме скіфське золото, але для науковців - важливі речі, які розширять уявлення про життя та побут людей, які жили на цій землі багато сотень років тому. Але речі скіфської доби теж траплялися. Зокрема, фрагменти орнаментованого посуду, ось ці уламки античних амфор. Забрали з собою археологи й деякі уламки кісток тварин.

"Для чого ми їх збираємо. Щоб віддати спеціалістам, які визначать, яким тваринам вони належали, якої породи. І якщо назбирається суттєва колекція, можна вже робити попередні висновки про тваринництво мешканців цього поселення, I-II століття до нашої ери", - сказав Роман Луговий.

Були й знахідки козацької доби. Окрім кераміки, фрагмента леза металевої сокири, свинцевої кулі, і дві монети.

"Одна з них - в досить непоганому стані, можна її фахівцям почистити, щоб надати презентабельного експозиційного вигляду. Але ось ми знаємо, що це шведський солід 1620-х - 30-х років. Інша знахідка випадково на польовій дорозі була знайдена", - зазначив Роман Луговий.

Це ще одне, окрім писемних джерел, свідчення того, що тут у XVII-XVIII століттях вирувало життя, пролягав давній Зіньківський тракт, напевне, була корчма чи постоялий двір, де зупинялися мандрівники. А власне самі знахідки незабаром передадуть до Історико-культурного заповідника «Більськ» для зберігання та представлення в майбутній експозиції. 

Більське городище VІІІ – ІІІ ст. до н. е. є унікальним археологічним об’єктом культурної спадщини України. Пам’ятка визнана вченими найбільшим укріпленим поселенням у Європі доби раннього залізного віку. Археологічні дослідження підтверджують, що на цій території існував тогочасний політичний, економічний і культурний центр давнього переддержавного утворення племен Дніпровського лісостепу. Городище ототожнюється науковцями зі славетним містом Гелон. Також у своїх працях про нього згадує давньогрецький історик Геродот.

Окрім цього, територія городища багата на природні об’єкти, де рослинний світ і ландшафт є заповідними.

З 2015 року спільно з Інститутом археології НАН України та Спілкою археологів України був започаткований унікальний проект – «Міжнародна літня польова археологічна школа». Вона об’єднує професійних археологів та шанувальників древньої історії з усієї України та близького зарубіжжя.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");