Цього року завершується 19 археологічний сезон на городищі літописного Буська. Під час розкопок археологи виявили залишки житла, поховання перших християн, а також унікальну бойову сокиру ХІІ ст.
Про розкопки у літописному місті Гал-інфо поспілкувалося з науковим працівником Інституту археології Львівського національного університету ім. І. Франка, багаторічним керівником археологічної експедиції Петром Довганем.
Перша згадка про місто Буськ датується 1097–1098 рр. у літописі «Повість временних літ». Ґрунтовні дослідження літописного Буська розпочалися 2000 року.
Як зазначив Петро Довгань, за весь час розкопок на поверхню підняли вже майже 10 тис знахідок, які занесені в реєстр. Щороку в Буську археологи знаходять від 300 до 1 тис знахідок. Серед них трапляються речі, які є дійсно рідкісними в Україні.
«Ще у 1930-х роках відомий дослідник Ярослав Пастернак оглядаючи городище припускав, що давній Бужиськ починався з малого городища. За весь час нашої роботи ми виявили тут сліди палеоліту та раннього заліза. Культурні процеси тут відбували безперервно від кінця пізнього палеоліту до сьогодні. На цій території є матеріали і об’єкти майже усіх археологічних культур», - зазначив науковець.
Найцікавіші знахідки літописного Буська
У 2015 році археологи на малому городищі виявили сліди першої Буської церкви. Власне із середини ХІІ ст й починають будувати перші християнські церкви з прицерковними цвинтарями.
Він додав, що минулого року знайшли долівкову плитку, якою викладали підлогу церкви.
«Перші християнські храми були дерев’яними, стояли на кам’яних фундаментах, а їхню підлогу викладали плитками. Плитка обов’язково була трьох кольорів: жовтого, коричневого та зеленого. Такі долівкові плитки знаходили на різних об’єктах і усюди за розмірами та кольорами вони були однаковими. Без орнаменту, але з кольоровою поливою. Таких плиток у 2015 році ми знайшли 285. Тепер маємо їх більше 300. Тобто церква там точно була», - зазначив археолог.
Відтак, ще минулого року археологи продовжували пошуки давньої церкви і знайшли східний край цвинтаря другої половини ХІІ ст.
«Ми маємо усі ознаки, які вказують на те, що тут була церква, адже виявили і цвяхи. Додам, що ковалі робили цвяхи спеціально для церкви за певним стандартом. Такі цвяхи мали середню шляпку, вони були підквадратні у перерізі, а довжина не перевищувала 10 см. Ми виявили десь до 40 таких цвяхів ХІІ ст», - розповів археолог.
Як зазначив науковець, перші церкви будувалися на місці колишніх поганських капищ. Археологи переконані, що коли знайдуть церкву, то, без сумніву, знайдуть і сліди капища.
Цього року пошуки сакрального об’єкту продовжили і натрапили вже на західний край цвинтаря. Зокрема, відкрили чотири поховання кінця ХІІ ст із залишками домовин.
Додамо, що загалом археологи вже виявили 34 поховання. Цього року чотири поховання відкрили на великій глибин – від 2 до 3 метрів.
«Також, в процесі розкопок, траплялися звичайні археологічні знахідки: скляні браслети, цвяхи, проколки, багато посуду, фрагментів кераміки. Сенсаційною знахідкою є бойова сокира ХІІ ст. Її знайшли у культурному шарі і стосунку до поховань вона не має», - пояснив Петро Довгань.
Відтак археологам цього року вдалося відкрити кілька об’єктів, які накладалися одні на одні. Найранішим є житло ХІ ст. Біля одного з поховань виявили піч.
Археолог пояснив: «Різниця між житлом та похованням становить майже століття, адже піч датується кінцем ХІ ст, а поховання – орієнтовно кінцем ХІІ ст. Цвинтар на цьому місці з’явився, коли житло перестало функціонувати. Пізнішими об’єктами є дві господарські ями (для зберігання продуктів), які були заповнені керамікою. Їх орієнтовно датуємо початком ХІІІ ст».
Виявлені артефакти науковці опрацюють та передадуть до музею.
