У Львові археологи Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» віднайшли частину муру унікальної львівської пам’ятки - Низького замку. Йдеться про палац, який свого часу був резиденцією князя Лева. Про це Гал-інфо повідомили у прес-службі НРЦ «Рятівна археологічна служба».
Знайдений мур попередньо датується XV-XVI століттям. Він, очевидно, був частиною замкового комплексу, і, зважаючи на датування, був зведений під час однієї з перебудов замку.
«На території Низького замку, нині це площа під львівським ринком «Вернісаж», археологічні роботи проводяться вперше. І це вперше нам вдалось локалізувати і побачити мур замкового комплексу. Ми припускаємо, що це може бути частина стіни внутрішньої забудови подвір’я. Наразі складно сказати, до якої саме будівлі її можна прив’язати. Для цього потрібно дослідити більшу площу», - розповів співробітник Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України Микола Шніцар.
Нагадаємо, минулого тижня на площі перед львівським театром імені Марії Заньковецької, ми розпочали археологічні дослідження Низького замку.
Низький замок не належить до числа добре досліджених об'єктів. Найдавніші відомості про історію замку знаходимо у праці львівського історика XVII ст., бургомістра Бартоломея Зиморовича. Перший князь, що обрав Львів за свою столицю - Лев Данилович, проживши зиму на Високому замку "серед лютого завивання невщухаючого вітру", переніс свій двір до збудованого ним Низького замку у долині Полтви. Ці події у своїй хроніці Зиморович датує 1270-ми роками.
Найдавніша документальна згадка про замок датується 1292 р.
Невідомо, наскільки знищений був замок у пожежі 1381 р., але найнищівніша для Львова пожежа з 1527 р. обійшла його. Проте у 1565 р. замок вигорів настільки, що залишились лише обпалені вогнем мури. У 1570-х роках замок перебудували у ренесансово-маньєристичному стилі.
У такому вигляді замок перебував до кінця XVIII ст. На початку ХІХ ст. його розібравли для влаштування торгової площі.
