21 листопада в Україні відзначають День Десантно-штурмових військ ЗСУ.
Як повідомляють на офіційному сайт ДШВ, Десантно-штурмові війська (ДШВ) Збройних Сил України – окремий рід військ ЗС України, що характеризується високою маневреністю та автономністю дій, призначений для швидкого розгортання з метою прикриття (оборони) окремих напрямків (районів), ведення наступальних (штурмових) дій, а також охоплення противника повітрям, ведення бойових дій у його тилу.
Особливостями частин та підрозділів Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, що відрізняє їх від Сухопутних військ є, перш за все, висока мобільність, здатність швидко досягати визначених районів та рубежів, спроможність самостійно виконувати завдання в складних умовах обстановки, на будь-яких напрямках, високий рівень підготовки, мотивації та бойового духу.
Організаційно до складу ДШВ ЗС України входять:
командування ДШВ ЗС України, як орган військового управління оперативного рівня, що виконує функції генерування, планування застосування та управління діями військ;
бойові з’єднання, військові частини, підрозділи бойового та тилового забезпечення.
За функціональним призначенням бойові з’єднання, військові частини та підрозділи Десантно-штурмових військ розподіляють на десантно-штурмовий та повітрянодесантний компоненти.
Десантно-штурмовий компонент — десантно-штурмові та аеромобільні підрозділи, військові частини, з’єднання, які призначені для ведення десантно-штурмових дій.
Повітрянодесантний компонент — парашутно-десантні, десантно-штурмові підрозділи, військові частини, з’єднання та повітрянодесантна військова частина, які призначені для ведення бою, бойових дій різними за складом та характером завдань, що виконуються повітряними десантами.
У складі повітрянодесантної та десантно-штурмових бригад можливо виділити окремо штурмовий компонент, що характеризується поєднанням високої тактичної мобільності та підвищеними (у порівнянні з лінійними підрозділами) вогневими можливостями. Штурмовий компонент складають тактичні групи, створені на основі десантно-штурмових, парашутно-десантних батальйонів (рот), підсилених танковими, артилерійськими, зенітними (зенітно-артилерійськими) підрозділами, а також підрозділами бойового забезпечення та логістики. Найбільш доцільно застосовувати дані тактичні групи для подолання укріплених районів, опорних пунктів противника, знищення (виведення з ладу) його важливих об’єктів, що мають достатнє фортифікаційне обладнання та розвинуту систему охорони і оборони.
