У липні Гайсинська експедиція НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України завершила дослідження пам’ятки археології місцевого значення – кургану «Кладова могила», розташованого у м. Гайсині Вінницької області.
Одним з основних викликів було те, що пам’ятка розкопувалася та грабувалася впродовж більше сотні років. Про це йдеться у повідомленні прес-служби НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України.
Як наслідок – відсутня зведена та систематизована інформація про курган. Експедиція працювала під керівництвом Богдана Сала. До складу її також входили к.і.н. Тарас Милян, к.і.н. Олександр Шелехань, Іван Назар, Януш Ковальський-Білокрилий, Олексій Крютченко.
«Найраніші згадки про цей курган подає відомий місцевий краєзнавець Ю. Сіцінський на початку ХХ ст. і вже тоді зазначає, що його розкопували. На жаль, жодних відомостей про ці роботи нема. Наступною є згадка про дослідження у 1978 р. вінницьким археологом Б. Лобаєм. Однак повної інформації про обсяг проведених тоді робіт немає, особливо зважаючи на той факт, що курган мав бути повністю розкопаним. У документації того часу зафіксовано, що пам’ятка постійно грабувалася, – розповів начальник експедиції Богдан Сало. – На сьогодні збереглися рештки відвалів та давніх насипів кургану, що вказує про збереження частини пам’ятки. Нашим завданням було встановити межі дослідженої ділянки та завершити вивчення кургану, розкривши недосліджену частину».
Під час робіт було встановлено межі та розміри курганного насипу, первинний діаметр якого становив 40 м. Проведено детальну аеро– та топографічну зйомки кургану та прилеглої території, у результаті якої виявлено невідомі до цього частини давнього могильника. На цьому етапі також було виявлено грабіжницькі розкопи на одному із останців та в центральній частині кургану. Загалом досліджено 1387 м2 площі пам’ятки.
Вдалося встановити, що із західної та східної сторін насипу залишились останці кургану, вздовж яких і було закладено контрольні профілі. Також повторно дослідили залишки попередніх розкриттів, що дало можливість встановити межі кургану в південному та північному напрямках. Контрольні профілі показали в центральній частині останця залишки давнього великого грабіжницького розкопу, що підтверджує згадка у звіті Б. Лобая про велике заглиблення в центрі кургану перед початком робіт 1978 р.
Під час досліджень вдалося виявити рештки кількох археологічних об’єктів. З них чотири – це вогнища, які розташовувались навколо поховальної камери. Найбільше зацікавлення викликали рештки поховальної камери, яка було повторно розкрита. Формою вона наближена до прямокутника, розмірами 8,7 х 8,4 м. По периметру зафіксований «пояс» із 56 стовпових ям, на яких трималась конструкція поховальної камери. Окрім цього, в південній частині зафіксовано ще 4 стовпових ями. Під час досліджень зафіксовано грабіжницькі ходи: давній в центральній, а також сучасний (сер. 2000-х. рр.) у північно-східній частині.
Окрім фрагментів ліпного керамічного посуду, на увагу заслуговують виявлені дослідниками давні прикраси та елементи одягу – бронзова підвіска та ворворка, а також два фрагменти кам’яних свердленних сокир пізньобронзового часу. На основі виявлених знахідок та особливостей конструкції кургану стверджено, що час спорудження припадає на пізньоскіфський час, останню третину V – початок IV ст. до н. е. у.
