"Безбожну п'ятирічку" оголосили в СРСР 15 травня 1932 року. Ім'я Бога мали забути в країні до 1 травня 1937-го.
Поширена теза про те, що гасло встановили офіційним державним декретом, а підписав його Йосип Сталін, не знаходить підтвердження. Воно виходило від громадської організації "Союз войовничих безбожників", що не входила до партійної структури, пише gazeta.ua.
Організація здійснювала велику роботу з пропаганди атеїзму. Ще 1930 року учасники підтримали сталінську суцільну колективізацію, заявивши що "її успішний процес пов'язаний із ліквідацією частини церков".
Значного посилення організація СВБ здобула після XVII Всесоюзної партконференції, що відбулася 1932 року. Тоді партійці визначили основні завдання 2-го п'ятирічного плану розвитку народного господарства, взяли курс "на побудову безкласового свідомого й активного соціалістичного суспільства" та ліквідацію капіталістичних пережитків. Саме в останньому "Союз войовничих безбожників" вбачав і релігійні переконання.
За планом, що вперше був описаний дослідником Микитою Струве 1967 року, на початку "п'ятирічки" у СВБ хотіли закрити всі церкви, молитовні, синагоги й мечеті, до 1933-34 років мали зникнути всі релігійні уявлення, прищеплені літературою та родиною, до 1934-35 років - країна та молодь мали бути цілком охоплені антирелігійною пропагандою, до 1936-го мали зникнути останні церкви та всі священнослужителі, а в 1936-37 роках релігія мала бути вигнана з найзатишніших куточків.
Держава не перешкоджала діяльності безбожників та їхніх ударних бригад у реалізації цього плану. Лише у православній церкві було закрито 70 єпархій, 95% церков, заарештовано 40 архієреїв. Часто священників розстрілювали чи засилали до таборів.
Попри всі відчайдушні та жорстокі спроби розправитись із релігією, перепис населення 1937 року показав, що 1/3 городян і 2/3 селян залишилися побожними. Матеріали перепису та визнання невдачі кампанії не публікувалися до 1990-х.
