Нa сторінці "Історико-культурного парку "Древній Звенигород" у Facebook показали дві реконструкції давнього міста.
Перша реконструкція (менш населене місто) - Звенигород часів Володаря у XI ст. Власне, Володар і заклав місто саме тут.
Перші жителі Звенигорода займалися обробітком болотної руди, виплавляли залізо, заготовляли деревину, розводили домашню худобу, обробляли шкіру. В результаті їхньої праці постали дерев’яні стіни укріплень замку і навіть перша церква. Через болота спорудили греблю, по якій проклали мостову, що сполучала місто із регіональними та міжнародними торговими магістралями.
Друга - місто за часів Володимирка у XII-XIII ст.
Саме князь Володимирко Володарович використав досягнення у тогочасній воєнній інженерії, модернізував систему фортифікації Звенигорода, перетворивши його у відоме на всю Русь «крепкое место».
У Львові презентували проєкт унікального парку "Древній Звенигород"
Історична довідка:
Звенигород – одна з трьох княжих столиць, де в ХІ-ХІІ століттях починалась українська державність на Прикарпатті. Місто було важливим стратегічним пунктом західних руських земель. Про Звенигород згадують у Повісті временних літ та в Іпатіївському літописі, коли розповідають про повернення Ярополка з Польщі 1087 року. Саме на підході до Звенигорода, згідно з літописом, Ярополка й убили. Тут правив правнук Ярослава Мудрого Володар, а пізніше його син – князь Володимирко почав процес об’єднання галицьких князівств, приєднавши Перемишльське та Теребовлянське князівства спочатку зі столицею в Звенигороді.
На початку 1140-х років становлення міцного західно-руського князівства завершилося і після перенесення Володимирком столиці до Галича (1141 або 1144 рік) було створено єдине Галицьке князівство.
У 1241 році місто зруйнував хан Батий. А за 15 років неподалік Звенигорода король Данило заснував Львів.
Український культурний фонд ‒ державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно з чинним законодавством, спрямовується та координується Міністерством культури України. Підтримка проєктів Українським культурним фондом.
