Слухай онлайн
Культура  |  Історія

У Львові презентували проєкт унікального парку "Древній Звенигород"

Учора, 25 червня, у Львові презентували проєкт унікального парку "Древній Звенигород". Це буде перший в Україні історико-культурний парк на території пам’ятки археології.
Прес-конференція
Прес-конференція "Древній Звенигород: як виглядатиме перший в Україні історико-культурний парк на пам’ятці археології?". Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Прес-конференція
Прес-конференція "Древній Звенигород: як виглядатиме перший в Україні історико-культурний парк на пам’ятці археології?". Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Прес-конференція
Прес-конференція "Древній Звенигород: як виглядатиме перший в Україні історико-культурний парк на пам’ятці археології?". Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
1/3

Його створять у селі Звенигород, що за 25 км від Львова. Майже тисячоліття тому там було велике місто - одна з трьох перших княжих столиць українського Прикарпаття. Про це під час презентації у прес-центрі Гал-інфо розповіли науковці.

Як зазначила начальниця відділу охорони історичних пам'яток Департаменту архітектури і розвитку містобудування Львівської ОДА Ганна Харун, кошти, які надійшли від ЄС, для реалізації проєкту, виділені з державного бюджету.

Начальниця відділу охорони історичних пам'яток Департаменту архітектури і розвитку містобудування Львівської ОДА Ганна Харун. Прес-конференція
Начальниця відділу охорони історичних пам'яток Департаменту архітектури і розвитку містобудування Львівської ОДА Ганна Харун. Прес-конференція "Древній Звенигород: як виглядатиме перший в Україні історико-культурний парк на пам’ятці археології?". Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
1/1

"Буде виготовлено проєкт, який передбачає відновлення русла річки Білка. Також він передбачає реставрацію скульптурних композицій у Звенигороді, благоустрій території пам’ятки археології, інфраструктуру, відновлення туристичних шляхів", - розповіла Ганна Харун.

Вона додала, що завершення проєкту прогнозують у 2020 році.

Доктор історичних наук, багаторічна дослідниця Звенигорода, наукова керівниця проєкту створення історико-культурного парку "Древній Звенигород" та наукова консультантка проєкту "Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці" Віра Гупало пояснила, що концепція цього проєкту ґрунтується на трьох складових. Найперше - на писемній історії Звенигорода. Друга складова – наукові результати археологічних досліджень. Третя – стан збереження самої пам’ятки, якою вона дійшла до наших днів.

Доктор історичних наук, багаторічна дослідниця Звенигорода, наукова керівниця проекту створення історико-культурного парку «Древній Звенигород» та наукова консультантка проекту «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці» Віра Гупало. Прес-конференція
Доктор історичних наук, багаторічна дослідниця Звенигорода, наукова керівниця проекту створення історико-культурного парку «Древній Звенигород» та наукова консультантка проекту «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці» Віра Гупало. Прес-конференція "Древній Звенигород: як виглядатиме перший в Україні історико-культурний парк на пам’ятці археології?". Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Доктор історичних наук, багаторічна дослідниця Звенигорода, наукова керівниця проекту створення історико-культурного парку «Древній Звенигород» та наукова консультантка проекту «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці» Віра Гупало. Прес-конференція
Доктор історичних наук, багаторічна дослідниця Звенигорода, наукова керівниця проекту створення історико-культурного парку «Древній Звенигород» та наукова консультантка проекту «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці» Віра Гупало. Прес-конференція "Древній Звенигород: як виглядатиме перший в Україні історико-культурний парк на пам’ятці археології?". Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
1/2

Вона наголосила, що це унікальна та цінна пам’ятка нашої історії.

"Її цінність полягає у тому значенні, яке вона мала для нашої країни. Звенигород і ще два інші княжі столичні міста – Перемишль та Теребовля були в основі державотворчих процесів, які відбувалися на теренах українського Прикарпаття, а згодом - Галичини. Його роль у цих процесах і визначає цінність пам’ятки для нас та прийдешніх поколінь", - сказала Віра Гупало.

За її словами, саме виникнення Звенигорода було результатом внутрішньо-політичних процесів, які відбувалися на Русі впродовж усього ХІ ст.

"У цей час в контексті кланової боротьбі у правлячій династії Рюриковичів на політичну арену виходять нащадки найстаршого сина Ярослава Мудрого – Ростиславичи. Брати Ростиславичи у другій половині ХІ ст. розвинули таку активну політичну діяльність, що зуміли відвоювати для себе князівські володіння та закласти перші князівські столиці на території Прикарпатті та Поділля.

Старший брат Рюрик свою столицю заснував у Перемишлі, молодший – у Терибовлі. Походження цих центрів сягало ще племінних часів. Натомість, середній брат заснував Звенигород на чистому полі. Він обирав собі місцину, яка була дуже подібною до топографії волинських міст. І це не дивно, адже брати свою юність провели на дворі волинського князя Ярополка Ізяславовича і у боротьбі з ним відвоювали свої князівства", - розповіла Віра Гупало.

Рюрик, Володар і Василько Ростиславичі на чолі війська. Фото - uk.wikipedia.org.
Рюрик, Володар і Василько Ростиславичі на чолі війська. Фото - uk.wikipedia.org.
Рюрик Ростиславич (князь перемишльський). Фото - uk.wikipedia.org.
Рюрик Ростиславич (князь перемишльський). Фото - uk.wikipedia.org.
Князь Володар Ростиславич. Фото - uk.wikipedia.org.
Князь Володар Ростиславич. Фото - uk.wikipedia.org.
Василько Ростиславич теребовлянський князь. Фото - uk.wikipedia.org.
Василько Ростиславич теребовлянський князь. Фото - uk.wikipedia.org.
1/4

Дослідниця додала, що протистояння із своїм родичем спричинило те, що у 1086 році відбулася збройна сутичка неподалік Звенигорода.

"Літописець зафіксував цю подію і, відтак, до нас дійшла найдавніша згадка про цей населений пункт і його власну назву. Перемога Ростиславичів під Звенигородом мала величезне значення для них, бо ознаменувала перші кроки до незалежності володінь від Володимирського князя та Київського престолу.

Володимирко Володарович також Володимир Галицький — князь звенигородський, син Володаря Ростиславича, Фото - uk.wikipedia.org.
Володимирко Володарович також Володимир Галицький — князь звенигородський, син Володаря Ростиславича, Фото - uk.wikipedia.org.
1/1

Найбільшого розвитку Звенигородське князівство досягнуло за часів правління Володимирка Володаровича. Місто досягло максимального розквіту  та максимальної площі території, яка сягала майже 140 гектарів. Це було дуже велике, заможне і щільно забудоване місто, яке згідно з нашими археологічними дослідженнями мало високий рівень розвитку матеріальної та духовної культури. Воно мало розгалужену мережу торгових взаємин та було визнано політичним осередком", - наголосила Віра Гупало. 

За її словами, навіть коли Володимирко у 1141 році переніс  свою столицю до Галича, Звенигород не втратив свого значення.

"Місто продовжувало розвиватися формально, як княжа столиця, хоча, фактично, вже виконувало роль резервної столиці. Однак, столичний статус відновлювався згідно з політичної кон’юнктурою. Місто було знищене у 1241 році. Звенигород чинив монголам великий опір, адже виконував роль своєрідних воріт у Галицьку землю. Монголи, понесли великі втрати і спалили місто вщент", - сказала Віра Гупало.

Дослідниця наголосила, що новий етап в житті поселення пов’язаний із Середньовіччям, коли місто віддали у приватну власність. На місці основної частини збудували феодальну садибу, а Звенигород у цей час увійшов до Бережанського ключа Синявських. На початку ХVІІІ ст. польний коронний гетьман Адам Синявський  вирішив побудувати тут бастіонний замок.

Адам-Миколай з Гранова Сенявський. Представник спольщеного українського шляхетського роду Сенявських гербу Леліва. Фото - uk.wikipedia.org.
Адам-Миколай з Гранова Сенявський. Представник спольщеного українського шляхетського роду Сенявських гербу Леліва. Фото - uk.wikipedia.org.
1/1

"У цей час знищуються давньоруські укріплення, а на їх місці будуються бастіонні земляні укріплення. Культурний шар і об’єкти у межах укріплень представлені давньоруським часом", - розповіла Віра Гупало.

Вона наголосила: "Ми показуємо пам’ятку ретроспективно через ці два важливі етапи – Княжу добу та Нову добу. Маємо враховувати стан збереження пам’ятки, враховувати ті знищення, які були завдані. Особливо скалічена пам’ятка була за часів нашої незалежності".

За словами Віри Гупало, археологічні розкопки на цій території проводилися впродовж останніх 50 років, що дало науковцям багато інформації.

Уже цього літа ініціативна група сподівається розпочати облаштування парку - як тільки Кабінет міністрів України виділить необхідне фінансування. За сприятливих погодних умов роботи триватимуть трохи більше року.

Керівниця проєкту "Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці" Наталя Войцещук, зазначила, що для науковців найважливішим є збереження пам’ятки, яка зараз нищиться.

Керівниця проекту «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці» Наталя Войцещук. Прес-конференція
Керівниця проекту «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці» Наталя Войцещук. Прес-конференція "Древній Звенигород: як виглядатиме перший в Україні історико-культурний парк на пам’ятці археології?". Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Керівниця проекту «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці» Наталя Войцещук. Прес-конференція
Керівниця проекту «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці» Наталя Войцещук. Прес-конференція "Древній Звенигород: як виглядатиме перший в Україні історико-культурний парк на пам’ятці археології?". Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
1/2

"Збереження та консервація – це не статичний об’єкт. Це постійна робота з громадами та адміністраціями, робота з науковцями. Це буде парк, що поєднає у собі багато функції. З одного боку ми робимо велику відпочинкову територію, куди зможуть приїздити туристи, а з іншого - продумуємо кожну деталь так, аби відвідувачі могли дізнатись якомога більше інформації про княжі часи в Україні, а також про історію самого Звенигорода. Тож це буде і великий музей просто неба, і навчальний та науковий центр", - пояснила Наталя Войцещук.

Вона наголосила, що потрібно створити інфраструктуру та фахову наукову індустрію, щоб люди поверталися туди щороку. За її словами, туристичні поїздки не мають бути прив’язаними до якихось фестивалів, а люди повинні мати чим зайнятися, перебуваючи у парку навіть кілька днів чи тижнів.

Зараз ініціатори створення парку хочуть перевірити, що людей цікавить найбільше.

Наталія Войцещук додала, що сам благоустрій буде не статичним, а мобільним. Ландшафтні елементи та деталі благоустрою можна буде швидко змінювати, якщо вони втрачатимуть цікавість аудиторії.

"Через відпочинок ми будемо показувати людям історію цієї пам’ятки та людей, які там жили", - сказала Наталія Войцещук.

Кандидат історичних наук, директор ПП "Белзький мур", архітектор проєкту створення історико-культурного парку "Древній Звенигород" Василь Петрик наголосив, що капітального будівництва у парку не буде.

Кандидат історичних наук, директор ПП «Белзький мур», архітектор проекту створення історико-культурного парку «Древній Звенигород» Василь Петрик. Прес-конференція
Кандидат історичних наук, директор ПП «Белзький мур», архітектор проекту створення історико-культурного парку «Древній Звенигород» Василь Петрик. Прес-конференція "Древній Звенигород: як виглядатиме перший в Україні історико-культурний парк на пам’ятці археології?". Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Кандидат історичних наук, директор ПП «Белзький мур», архітектор проекту створення історико-культурного парку «Древній Звенигород» Василь Петрик. Прес-конференція
Кандидат історичних наук, директор ПП «Белзький мур», архітектор проекту створення історико-культурного парку «Древній Звенигород» Василь Петрик. Прес-конференція "Древній Звенигород: як виглядатиме перший в Україні історико-культурний парк на пам’ятці археології?". Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
1/2

"Це не є метою нашого проєкту – будувати щось матеріальне. Наша мета – відбудова того духовного, національного стержня, який є основою нашої держави та нашого майбутнього. Цей проєкт спрямований у майбутнє. Маємо закласти фундамент розуміння цінності нашої культури та нашої спадщини. Справа не в грошах, не в концепціях заробітку великих коштів на туристах. Справа у популяризації нашої історії, її збереженні", - сказав Василь Петрик.

Він наголосив: "Цей проєкт дозволяє мені працювати із найцікавішим пластом архітектури – це архітектура Княжої доби, яка, на жаль, на території Галичини мало представлена. Важливо пропустити образ того княжого міста через свідомість кожної людини. Простір має бути динамічним, щоб людина, перебуваючи в парку, могла подорожувати у минуле".

Проект унікального парку «Древній Звенигород».
Проект унікального парку «Древній Звенигород».
Проект унікального парку «Древній Звенигород».
Проект унікального парку «Древній Звенигород».
Проект унікального парку «Древній Звенигород».
Проект унікального парку «Древній Звенигород».
Звенигород у першій половині XII століття (реконструкція за результатами археологічних розкопок 1950-1980 роки). Фото з ФБ Історико-культурний парк
Звенигород у першій половині XII століття (реконструкція за результатами археологічних розкопок 1950-1980 роки). Фото з ФБ Історико-культурний парк "Древній Звенигород".
1/4

Додамо, що площа парку становитиме більше, аніж 30 га. Основний акцент, за словами проєктантів - на збереженні унікальної пам’ятки археології. Завдяки історії та болотистій місцевості Звенигород - одне з небагатьох давніх міст, що так добре збереглось до наших днів. Це підтвердили масштабні розкопки 1950—1990-х років. Вражаюча колекція археологічних артефактів, що нараховує кілька десятків тисяч знахідок, презентує Звенигород як великий економічний, культурний та духовний центр.

Разом із збереженням автентичних елементів парк зроблять комфортним для відвідувачів: нинішню центральну площу села перетворять на велику відпочинкову зону, а на території давнього городища створять мережу доріжок, підсвітять та ознакують основні елементи.

Нагадаємо, У 2018 році у селі Звенигород, що за 25 км від Львова стартував проєкт облаштування першого в Україні історико-культурного парку на території пам’ятки археології національного значення "Городище літописного міста Звенигород". Проєкт переміг у конкурсі ініціатив регіонального розвитку, і на його реалізацію у рамках секторальної бюджетної підтримки ЄС виділять орієнтовно 12 млн грн. Замовником проєкту є департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації. Офіційне відкриття парку заплановане орієнтовано на 2020 рік.

У 2019 році проєкт "Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці" від ПП "Белзький мур" став одним з переможців у конкурсній програмі Українського культурного фонду "Створюємо інноваційний культурний продукт". Завдяки підтримці УКФ, а також за співфінансування Пустомитівської районної ради та Львівської ОДА буде створено, 3D-реконструкцію княжої столиці XI - першої половини XIII ст., бренд-бук, проморолик Парку та проведено кілька презентацій в Україні та за кордоном.

Варто додати, що проєкт унікального парку "Древній Звенигород" буде презентовано в Одесі та Києві, а також у Варшаві та Кракові

Історична довідка:

Звенигород – одна з трьох княжих столиць, де в ХІ-ХІІ століттях починалась українська державність на Прикарпатті. Місто було важливим стратегічним пунктом західних руських земель. Про Звенигород згадують у Повісті временних літ та в Іпатіївському літописі, коли розповідають про повернення Ярополка з Польщі 1087 року. Саме на підході до Звенигорода, згідно з літописом, Ярополка й убили. Тут правив правнук Ярослава Мудрого Володар, а пізніше його син – князь Володимирко почав процес об’єднання галицьких князівств, приєднавши Перемишльське та Теребовлянське князівства спочатку зі столицею в Звенигороді.

На початку 1140-х років становлення міцного західно-руського князівства завершилося і після перенесення Володимирком столиці до Галича (1141 або 1144 рік) було створено єдине Галицьке князівство.

У 1241 році місто зруйнував хан Батий. А за 15 років неподалік Звенигорода король Данило заснував Львів.

Український культурний фонд ‒ державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно з чинним законодавством, спрямовується та координується Міністерством культури України. Підтримка проєктів Українським культурним фондом.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");