У 2017 році в Україні та Польщі на державному рівні вшановують своїх борців за незалежність. Мова йде про 75-ту річницю створення Української повстанської армії та Армії Крайової. Цей збіг є символічним, бо історія стосунків обох визвольних рухів пройшла етапи від збройного протистояння до переговорів, і навіть спільних акцій проти комуністичного режиму
Про це пише дослідник Сергій Рябенко у статті "Що сталося в Парослі? Хто приніс смерть у польську колонію на Волині" для "Історичної Правди".
Автор зазначає, що в українській історіографії початком антинімецького фронту у боротьбі УПА вважається акція сотні Григорія Перегіняка – «Коробки» проти нацистських окупантів у містечку Володимирець на Рівненщині. Однак у польських науковців, засобах масової інформації та політикумі дуже популярною є теза, що у боротьбі ОУН та УПА за здобуття Української держави ледь не головне місце посідав так званий «антипольський фронт». Начебто у лютому 1943 року на Третій конференції ОУН було ухвалено рішення про початок акцій проти поляків, а тому перші виступи бандерівських збройних загонів на Волині та Поліссі ознаменувалися масовим винищенням цивільного населення, і особливо – убивством мешканців польської колонії Паросля 9 лютого 1943 року.
Сергій Рябенко зауважує, що винищення сотнею «Коробки» мешканців польської колонії Паросля згадується у роботах майже всіх провідних польських дослідників: Владислава та Єви Семашків, Владислава Філяра, Гжегожа Мотики.
«Вінцем усього стало ухвалення улітку 2016 року обома палатами польського парламенту постанов, якими події польсько-українського конфлікту 1943-1945 років на законодавчому рівні були визнані «геноцидом», – підкреслює дослідник.
Натомість українські історики довели, що в той час обвинувачена Мотикою сотня Перегіняка після нападу на німецький гарнізон у райцентрі Володимирець передислокувалася в поліські болота. Ще 2008 року доктор історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Патриляк довів, що в той час сотні «Коробки» біля Парослі не було. «Доволі сумнівно, щоб сотня Перегіняка, яка вчинила напад на Володимирець, ще попутно палила польські села. Сотня була слабо озброєна і за логікою подій їй потрібно було б якнайдалі відійти від місця нападу, щоб уникнути німецького переслідування та знищення, а не займатися вбивством поляків, затримуючись поблизу Володимирця. Місце перебування сотні на момент нападу на неї німецьких сил 22 лютого 1943 року (Висоцьк) підтверджує припущення про те, що партизани намагалися заховатися після акції на Володимирець неподалік великих лісових масивів і боліт», — пише Іван Патриляк у рецензії на книгу Гжегожа Мотики.
Українських дослідників турбує, що вшанування пам'яті жертв польсько-українського конфлікту на Волині починається з опертя не на певну історичну інформацію, а на штучні символічні конструкції.
Для того, щоб припинити подальші спекуляції на темі Парослі і, зрештою, поставити крапку у всій цій історії, слід продовжити подальші дослідження та пошуки документів у архівах радянських спецслужб, – наголошує Сергій Рябенко.
Довідка:
У 1942—1947 роках точилася Друга польсько-українська війна, яка розгорнулася в рамках Другої світової війни. Війна йшла за українські території, які до 1939 року входили до складу Польщі (Холмщину, Волинь, Галичину), на яких українці хотіли створити власну державу, а поляки бажали відновлення довоєнних кордонів. Проте питання кордонів вирішилося після Другої світової без участі українців і поляків, після чого комуністична влада Радянського Союзу та Польщі насильно змінила етнічну конфігурацію західноукраїнських та східнопольських територій.
Нещодавно польський парламент кваліфікував ці події як геноцид, вчинений українськими націоналістами проти поляків. Таке рішення спричинило хвилю обурення в Україні та заяви протесту в Польщі як таке, що перекреслює 20 років напрацювань у сфері історичного порозуміння.
