У селі Тернувате Новомиколаївського району на Запоріжжі відкрито пам’ятний знак «Жертвам репресій комуністичного режиму». Таким чином краяни увічнили пам’ять своїх односельців, насильно, цілими сім'ями, депортованих у 1931 році до Сибіру. Більшість із них загинули в дорозі чи першої ж зими на рудниках у Пермській області і лише одиниці змогли через багато років повернутися додому. Про це інформує прес-служба УІНП.
«Ми відкриваємо ще одну, багато років заборонену та забуту сторінку нашої історії. Після поразки Української революції та махновського руху на Гуляйпіллі та Новомиколаївщині продовжувався селянський спротив більшовикам. Побоюючись нового народного повстання, московські керманичі вирішили знищити найбільш активну частину українського селянства. У травні 1931 р. на станцію Гайчур зігнали сотні жителів сіл Староукраїнка, Скотувате, Криничне, Цвіткове, Косівцеве та Бойкове. На них чекала далека дорога, голод та каторжна праця у глухій тайзі. Багато з них померли у дорозі через голод, антисанітарію та нестачу води. Більшість депортованих вже ніколи не побачили рідної оселі», - зазначив на відкритті пам’ятника заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької ОДА Олександр Зубченко.
Жертвами депортації стали родини Міщенків, Духонченків, Морозова, Хохотви, Тилика, Пахаря, Глушка, Галчинського та інші. Повернути правду про трагічні події вдалося завдяки відомому краєзнавцю, заслуженому журналісту України Івану Кушніренку, який не один рік займався пошуком імен репресованих земляків.
Ініціативу підтримала громадська організація «Вільні люди» та селищна рада села Тернувате. Вшанувати жертв тоталітарного режиму прийшли представники обласної та місцевої влади, ветерани АТО, школярі, жителі селища.
До Дня пам’яті жертв голодоморів на згадку про всіх українців, які не повернулися додому із радянських таборів та заслання, біля станції Гайчур посадять калиновий гай.
