12 січня 1972 року Україною прокотилася хвиля арештів українських дисидентів. Так КДБ УРСР розпочав операцію «Блок» проти молодої української інтеліґенції та українського самвидаву, який був основним засобом боротьби зі злочинним тоталітарним режимом.
Того дня у Львові арештували В'ячеслава Чорновола, Михайла Осадчого, Івана Геля, Стефанію Шабатуру, Ірину Калинець.
Тоді ж у Києві арештували Василя Стуса, Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Леоніда Плюща, Данила Шумука, Миколу Плахотнюка, Зіновія Антонюка, Олеся Сергієнка, Івана Коваленка.
Арешти інтелігенції та духовенства тривали протягом усього року. 25 травня у Львові наклав на себе руки видавець самвидаву, інженер Мар'ян Гатала.
За підрахунками дослідників по Україні у 1972 році було арештовано близько сотні осіб.
Судові процеси над арештованими відбувалися влітку та восени 1972. Більшість із арештованих 12 січня 1972 року були засуджені за ст. 62 Кримінального кодексу УРСР «Антирадянська агітація та пропаганда» та отримали вирок позбавлення волі терміном на п'ять-сім років у таборах суворого режиму та три роки заслання.
До спецпсихлікарні відправили Миколу Плахотнюка, Леоніда Плюща, Василя Рубана та Бориса Ковгара.
Максимальний термін ув’язнення дали Івану Гелю. Його засудили до 10 років суворого режиму та 5 років заслання.
День українського політв'язня. Документи
У такий спосіб, за допомогою масових арештів та репресій радянська влада намагалася залякати українську інтелігенцію та нейтралізувати найактивніших лідерів дисидентського руху.
Загалом впродовж 1972 року було засуджено 89 дисидентів, з яких 55 осіб - із Західної України.
12 січня 1974 року В'ячеслав Чорновіл звернувся з заявою до голови президії Верховної Ради УРСР. У ній повідомлялось, що, починаючи з 12 січня 1972-го року (дня його арешту і початку широких репресій проти течії шістдесятників в українському літературно-громадському житті), він щорічно, як в ув'язненні так і після, відзначатиме одноденним голодуванням аж до справедливого перегляду його та інших аналогічних справ.
