Слухай онлайн
Історія

Поляки хочуть проводити пошуки "польських жертв" в Україні

Інститут національної пам’яті Польщі готовий кожної хвилини шукати польських жертв Другої світової війни в Україні, - запевняє віце-президент Інституту національної пам’яті Кшиштоф Шваґжик.
Wiceprezes IPN Krzysztof Szwagrzyk podczas XIV Zjazdu Klubów Gazety Polskiej w COS w SpalePAP/Grzegorz Michałowski

Польська сторона, після недавньої заяви президента України Володимира Зеленського, чекає скасування мораторію в цьому питанні, про це повідомило Польське Радіо.

Фахівці Інституту нацпам’яті уже багато років, у Польщі, а вже понад два роки також за кордоном, у Литві та Білорусі, шукають таємні місця поховань жертв злочинів тоталітарних режимів - не лише радянського, але й німецького нацизму.

З цією ж метою Інститут національної пам’яті повинен був поїхати в Україну у 2017 році, але після демонтажу пам’ятника воїнам УПА на кладовищі у Грушовичах на Підкарпатті, влада України заборонила ексгумацію та пошук тіл.

Польсько-український діалог на думку віце-президента ІНП матиме шанс на повний успіх лише за умови скасування мораторію на роботу польського Інституту національної пам’яті в Україні, згідно з найновішим повідомленням президента України Володимира Зеленського.

«Ми очікуємо, що ця заборона буде скасована, і ми зможемо розпочати роботу, оскільки подібні роботи зараз без перешкод може проводити у Польщі українська сторона», - наголосив Шваґжик.

Про скасування мораторію президент України Володимир Зеленський заявив під час візиту до Польщі у зв'язку з 80-річчям початку Другої світової війни, після розмови з президентом Анджеєм Дудою.

Віце-президент Інституту національної пам’яті Польщі у розмові з Польським пресовим агентством (РАР), підкреслив, що зміна на посаді президента України пов’язується з надією на зміни в українській політиці щодо пошуку в Україні. Шваґжик додав однак, що візит президента України ще не приніс прориву, оскільки глава Української держави не зробив декларації про скасування мораторію, а лише оголошення про те, що це станеться в майбутньому.

«Необхідно сказати більше: не тільки не була зроблена така декларація, але й заява президента також говорила про те, що це, в основному, компетенція українського уряду, який формується, і що це повинно поєднуватися з упорядкуванням українських місць пам’яті у Польщі. Це було не те, чого ми очікували - принаймні ті, хто розраховував на розблокування можливості проводити роботу в Україні», - сказав Кшиштоф Шваґжик.

Він додав, що пов'язувати заборону, яку українська сторона ввела в односторонньому та необґрунтованому вигляді, з питанням впорядкування українських місць пам’яті, ІНП Польщі вважає недоцільним.

«Діалог можливий, коли заборона буде скасована, і не можна цього поєднувати з будь-якими умовами», - додав Шваґжик. 

Неофіційно, з джерел наближених до Канцелярії президента, Польське пресове агентство дізналося, що зараз є більший шанс розблокувати роботу польського Інституту національної пам’яті в Україні - не лише через нову владу в Києві, а й тому, що вона не так емоційно реагує на питання, пов'язані зі складним минулим.

Крім того, для польської сторони буде важливо усунути в Україні людей, які в Польщі сприймаються як перешкода польсько-українському діалогу, - це голова українського Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович та секретар української Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святослав Шеремета.

Нагадаємо, як повідомляло Гал-інфо, 17 вересня 1939 року нападом на Польщу в Другу світову війну на боці нацистського Третього Райху вступив Радянський Союз.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");