Два роки тому на Донбасі, у зоні проведення активних бойових дій бійці АТО натрапили на цінну археологічну знахідку - курган з жіночим похованням. Просто перед носом у ворога наші воїни провели розкопки та зробили цінне наукове відкриття. Про ці події на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук розповів археолог, боєць АТО Ігор Шевченко, передає Гал-інфо.
Подаємо текст оповіді Ігора Шевченка:
Минуло вже два роки, як ми з нашими побратимами неочікуванно зробили маленьке відкриття для археологічної науки України. Спробую передати ці події. Це варто уваги, адже мало кому вдалося на передовій зустрітися з давньою історією нашої землі. І нехай скажуть ті орки, що ми, українські бійці, знищуємо нашу історію.
Зважаючи на особливі обставин я не вказуватиму населені пункти, адже це дані викладенні в науковому звіті та цікаві тільки для науковців.
Отже поїхали.....
Зустріч з минулим.
Було чергове перемир'я. Під час таких перемирь роблять укріплення та облаштування нових-старих позицій з обох сторін розмежування. Захоплення 350 метрів нашої так званної "сірої" зони, припало на водороздільній висоті, з якої можна оглядати 360 градусів навкруги.
Висота виявилася курганом. Під час облаштування позиції, копання траншей та бліндажа, ми натрапили на давне поховання. І тут дилема: не звертать уваги і копати далі?
"Війна війной, а історія лишається історією".
Ці слова я почув від свого командира взводу, вже на жаль загилого під Авдієвкою - Леоніда Дергача.
Льончик узгодивши все з командиром роти, дав добро на дослідження поховання. Дав час до заходу сонця розібратися зі своєю роботою. Так робота по зачисткі та фіксації поховання проводилася поспіхом та без таких простих речей для фіксації, ще й під наглядом наших "сусідів" з верху з безпілотника. Але все таки знайшлося все необхідне по мінімуму: ніж, рулетка, компас.
Саме поховання було сильно потрощено братами-кротами, які погуляли в могилі. Але те, що лишилося все таки надало немало інформації для науки.
В похованні знаходилася дівчина від 20 до 30 років, на це вказують зуби, особливо кутні та цілістність. Дівчина за час свого життя належала до високого соцального статусу, на це вказували знахідки.
Цікава мідна кругла прикраса в районі черепа вказує на те , що вона пришита була до шапочки. Шию дівчини прикрашали пастові бісерини та клики звірів. На зап'ястях рук також були прикраси в вигляді гвіздкоподібних бусин, бірюзового кольору. Вздовж спини знайдені мушлі, які привезені із Середньозем'я (як вияснили науковці) були вплетені в косу для краси. Також знайдено в черепній коробці кремневу стрілу. Але після гризунів "братів сусликів" невідомим залишається чи ця стріла є зброєю від якої загинула ця молода особа, чи вона знаходиться, як супровідний матеріал.
Після вивчення всіх данних, з'ясовано, що поховання відноситься до періоду бронзи Бабинської культури 1700-1500 до н.е.
Весь матеріал після дослідження та фіксації був зібраний для подальшої передачі в наукову установу. Так мало кому випадає знайти свою стихію під час війни. Але в нас і таке буває. Завдячуючи Льончику (Леонід Дергач) було здійснено археологічне дослідження в зоні бойових дій.
Але чим далі тим і цікавіше. Так народжуються кумедні історії.
На позицію приїджало безліч керівництва, якому проводили вже цілі екскурсії. Купа запитань. Але довелося виставити таблицю розцінок за екскурсії та особлива ціна за відповіді на дурні запитання.
Для збереження та передачі знахідок та кістяка дівчини до наукової установи, для подальшого вивчення та наукового звіту потрібно його як скоріше було передати на Київ.
І тут ще одна історія. Адже переслати нашу посилку з кістками та знахідками могли тільки через Нову Пошту. Але всі знають, що коли приймають в цій установі військові передачі їх перевіряють. І можете уявити лице дівчини з пошти, котра відкривши коробку нашої посилки. Хоч ми сказали що це особисті речі. Бідна дівчинка побіліла коли побачила нашу передачу особистих речей.
Галасу було, але все таки все узгодили пояснили, щоб не виникло ніяких невдоволень та подальших розповідей про укропів, які (ну самі догадайтеся)...
Ось така дійсно цікава, на мою думку, була історія з передової 2015 року.
Вже після демобілізації було все зроблено по науці. Вишла в світ наукова публікація та здано знахідки до музейної установи. Один випадок, а скільки позитивних емоцій отримали наші хлопці. Адже причетні були всі з позиції "КУБА". Та велика подяка всім причетним 72-ї бригади 9 роти до цих розкопок. Адже боронять не тільки нашу землю, але й нашу давню історію. Хоч незнаючи й самі ввійшли в історію.
